Українська мова : комплексне видання для підготовки до ЗНО і ДПА - 2019

МОРФЕМІКА

Будова слова

Внутрішню систему й структуру слова називають морфемною будовою. З погляду системного, слово складається з морфем, між якими наявні внутрішньословесні зв'язки. Системна організація слова така: префікс - корінь-1 - інтерфікс - корінь-2 - суфікс - флексія - постфікс,

графічна:

Основа слова. Основою слова називають сукупність морфем слова без його закінчення: визвольн-ий. добр-ий. Основа слова може збігатися з коренем - сад-, рук-а.

У незмінюваних словах (прислівнику, інфінітиві, дієприслівнику, неповнозначних частинах мови) основу не виокремлюємо, бо в цих словах немає закінчення.

У словах із постфіксом основа слова розірвана: умива - ю - ся.

Закінчення (флексія) () - морфема, яка має відмінкове та дієвідмінкове значення.

Закінчення буває нульовим, тобто відсутнім у певному відмінку (найчастіше називному): стіл, день.

Нульове закінчення можуть мати лише відмінювані частини мови або їхні форми (іменник, прикметник, числівник, займенник, особові форми дієслова, дієприкметник).

Не мають закінчення незмінні частини мови (прислівник та всі неповнозначні, деякі незмінювані іменники), а також три незмінні форми дієслова (інфінітив, дієприслівник і форми на -но, -то).

Корінь () - морфема, що визначає лексичне значення в спільнокореневих словах,

значення кореня в спільнокореневих словах конкретизують словотворчі афікси. Наприклад, у споріднених словах ліс, лісок, пролісок корінь -ліс- конкретизує суфікс -ок, префікс про-.

Префікс () - це морфема, що стоїть перед коренем слова, її використовують для творення нових слів або для надання слову нового лексичного значення. Наприклад: при-йти, ви-йти, за-йти, пере-йти.

Суфікс () - це морфема, що стоїть після кореня слова, її використовують для творення

нових слів або для надання слову нового лексичного значення: вод-н-ий, вод-ян-ий, вод-ян-ик.

Інтерфікс () - сполучна морфема, що з'єднує частини складного слова. Полегшує сполучуваність основ у складних словах: бур-е-вій, скл-о-дув, жив-о-пліт.

Постфікс () - службова морфема, розташована в слові (словоформі) після закінчення і формотворчого суфікса. До постфіксів в українській мові належать частки -бо, -но, -будь, - небудь, -то, -таки, -ся(-сь). Використовують для творення нових слів: хто-небудь, як-небудь, коли-небудь та словоформ: скажи-но, біжіть-но, послухай-бо.