Українська мова : комплексне видання для підготовки до ЗНО і ДПА - 2019

МОРФОЛОГІЯ

ПОВНОЗНАЧНІ ЧАСТИНИ МОВИ

ЗАЙМЕННИК

Значення займенника, морфологічні ознаки та синтаксична роль

Займенником називають повнозначну частину мови, що вказує на предмет, його ознаку чи кількість, але не називає його: Стояла люта зима, ще такої не знали люди. Я прочитав стільки цікавого!

Усі займенники змінюють за відмінками. Рід і число виявляються в них своєрідно, а деяким групам займенників і зовсім не властиві.

За здатністю співвідноситись з певними частинами мови, за граматичними значеннями, особливостями відмінювання й роллю в реченні займенники поділяють на три групи - займенники співвідносні з:

1) іменниками;

2) прикметниками;

3) числівниками.

1. Займенники, співвідносні з іменниками: я, ми, ти, ви, він, вона, воно, вони, себе, хто, що, ніхто, ніщо, хтось, щось, дехто, дещо, хто-небудь, що-небудь тощо.

1. Тільки за відмінками змінюються займенники хто, що.

2. За відмінками й числами: я, ми, ти, ви.

3. Займенники він, вона, воно, крім числа й відмінка, мають родові форми.

У реченні займенники, з іменниками, бувають підметом, іменною частиною складеного присудка та додатком: Мислив я, що нас багато, хто поетом зветься.

II. Займенники, співвідносні з прикметниками: мій, твій, ваш, наш, сам, чий, який, якийсь, який-небудь, котрий, такий, ніякий тощо - змінюються за родами, числами і відмінками, у реченні переважно виконують роль означення, іменної частини складеного присудка, зрідка - інших членів речення:

Я прочитав твої листи, моя ти сестро прехороша... і я не той, і ти - не та. а все ж нас не зігнула ноша, яку_ поклало нам життя з дитячих літ на кволе тіло (Нагнибіда).

III. Займенники, співвідносні з числівниками: скільки; стільки - вказують на неозначену кількість, змінюються лише за відмінками, виконують роль підмета, означення, додатка: Ах, скільки радості, коли ти любиш землю (Тичина).





Перша публікація: 01/01/2019

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.