Українська мова. Довідник, тестові завдання. Повний повторювальний курс, підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання та державної підсумкової атестації

Фонетика і графіка

Голосні й приголосні звуки

Фонетика (звуковий) - де звуковий склад мови й мовознавча наука, що вивчає звуки мови та їх зміну у процесі мовлення.

Звуки мови - це такі звуки, за допомогою яких розрізняється значення слів (рис - ріс, лис - ліс, віл - Ніл). В українській мові є 38 основних звуків (фонем).

За способом творення вони поділяються на голосні й приголосні.

Голосні звуки - це такі, що творяться за допомогою голосу і зміною форми ротової порожнини: [а], [о], [у], [и], [е], [і]. Їх 6.

Приголосні звуки - це такі, що творяться за допомогою голосу й шуму або лише шуму. Їх 32. За участю голосу й шуму діляться на сонорні й шумні.

Сонорні - це звуки, в утворенні яких голос переважає над шумом. Вони завжди дзвінкі, але не мають глухої пари: [в], [в’], [м], [м’], [н], [н’], [л], [л’], [р], [р’], [й].

Шумні - це звуки, в утворенні яких бере участь шум і голос. Бувають дзвінкі і глухі. Дзвінкі - це звуки, в утворенні яких шум переважає над голосом. Глухі - це звуки, в утворенні яких бере участь тільки шум. Дзвінкі й глухі утворюють пари:

[б] - [п], [б’] - [п’];[г] - [х], [г’] - [х’]; [ґ] — [к], [ґ’] — [к’], [ж] - [ж’], [ж’] - [ш’]; [дж] - [ч], [дж′] — [ч’]; [д] - [т], [д′] - [т’]; [з] - [с], [з′] - [с′]; [дз] - [ц], [дз′] - [ц′].

Приголосні можуть бути тверді і м’які. Тверді і м’які утворюють 9 пар: [д] - [д′] ,[з] - [з′], [дз] - [дз′], [л] - [л′], [н] - [н′], [р] - [р′], [т] - [т′], [с] - [с′], [ц] - [ц′].

Завжди м’який без твердої пари - [й].

Не бувають м’якими, а тільки пом’якшеними приглосні: [б’], [п’], [в’], [м’], [ф’], [ж’], [ч’], [ш’], [дж’], [г’], [к’], [х’], [ґ’].





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.