Українська мова. Довідник, тестові завдання. Повний повторювальний курс, підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання та державної підсумкової атестації

Синтаксис

Словосполучення

Словосполучення - це смислове й граматичне об’єднання двох або більше повнозначних слів на основі підрядного зв’язку: орати поле, вчити уроки, їхати поїздом, зелений лан, задоволення від успіху.

До складу словосполучення входить головне й залежне слово. Головне слово - це те, від якого ставиться питання. Залежне слово — це те, до якого ставиться питання від головного.

У словосполученнях представлений різний ступінь спаяності слів. Одні складаються зі слів, кожне з яких є окремим членом речення. Це синтаксично вільні словосполучення: Зацвіла на кременистій скелі скромна і непоказна квітка. Зацвіла (де?) на скелі. Скелі (якій?) кременистій. Квітка (яка?) скромна. Квітка (яка?) непоказна.

Інші словосполучення синтаксично невільні й становлять граматичну єдність, а тому виконують роль одного члена речення: три дерева, багато галасу, кілька годин, ми з сином.

Не кожне сполучення слів є словосполученням. Не є словосполученням:

1) граматична основа (підмет і присудок), тобто речення: Весна прийшла.

2) слова, що поєднані сурядним зв’язком (однорідні члени речення): червоні й сині, хлопці й дівчата;

3) сполучення повнозначного слова зі службовим: на столі, біля вікна, край села;

4) складені форми слів: буду читати (читатиму), більш відомий (ступінь порівняння), буду філологом, хочу повідомити (складені присудки);

5) фразеологізми, бо виступають еквівалентами одного слова: пекти раків (почервоніти), язика проковтнути (замовкнути).

Словосполучення, як і слова, виконують номінативну (називну) функції, але роблять це більш конкретно.

За будовою виділяють прості й складні словосполучення. Простих більшість, це ті, що складаються з двох повнозначних слів. Складні утворюються з трьох і більше повнозначних слів.

Типи словосполучень за головним словом

Залежно від того, якою частиною мови виражене головне слово, словосполучення бувають:

1) іменникові (головне слово - іменник): англійська мова, турбота про батьків, студент університету, бажання зрозуміти;

2) дієслівні (головне слово - дієслово) поважати товариша, цікавитися новинами, відповідати чітко (аналогічно утворюються словосполучення, де головне слово - дієприкметник чи дієприслівник: поважаючи товариша, цікавлячись новинами, відповідаючий чітко);

3) прикметникові (головне слово - прикметник): повний енергії, вищий за батька, хворий на грип;

4) числівникові (головне слово - числівник): шестеро студентів, десять кілограмів, двоє з присутніх;

5) займенникові (головне слово - займенник): хтось з-поміж пасажирів, дехто із сусідів.

6) прислівникові (головне слово - прислівник): дуже тихо, надзвичайно гарно.

Граматичні зв’язки слів у словосполученні

Між головним і залежним словом завжди існує підрядний зв’язок. Розрізняють три типи підрядного зв’язку слів у словосполученні: узгодження, керування й прилягання.

Узгодження - це такий тип підрядного зв’язку слів у словосполученні, при якому залежне слово уподібнюється формам головного слова (зміна головного слова веде до зміни залежного), стоїть у тому ж роді, числі й відмінку: зелена трава, зелені трави, зелений вогник, зелене світло, зеленої трави, зелених трав, зеленого вогника, зеленим світлом.

Керування - це такий тип підрядного зв’язку, при якому головне слово вимагає від залежного відповідної відмінкової форми: шити сукню, вчити уроки, готуватися до екзаменів, складати іспити, студент університету, екзамен з мови. При цьому зміна головного слова не веде до зміни залежного: шили сукню, вчитиму уроки, готуюся до екзаменів, склав іспити, студентами університету, екзаменом з мови.

Прилягання - це такий тип підрядного зв’язку, при якому залежне слово є незмінюваним і пов’язане з головним тільки за змістом. Залежне слово при цьому може бути виражене інфінітивом, прислівником, дієприслівником: наказ відступати, йти швидко, йти співаючи.

Схема аналізу словосполучення

1. Словосполучення.

2. Тип словосполучення за головним словом.

3. Який спосіб підрядного зв’язку між словами:

а) узгодження;

б) керування;

в) прилягання.