Українська мова. Довідник, тестові завдання. Повний повторювальний курс, підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання та державної підсумкової атестації

Синтаксис

Неповні речення

Повні й неповні речення розмежовуються за наявністю чи відсутністю тих або інших членів речення. При визначенні неповних речень треба зважати на їх структурну й семантичну повноту або неповноту. Наприклад: Професор читає лекцію для старшокурсників, а доцент - для першого курсу. Обидві частини відрізняються за структурою: в першій є присудок, у другій він відсутній. Для розмежування повних і неповних речень важлива неперервність синтаксичних зв’язків. У першій частині речення вони неперервні:

Професор (що робить?) читає (що?) лекцію (для кого?) для старшокурсників.

Доцент (що робить?) __ (що?) __ (для кого?) для першого курсу.

Структура й семантична неповнота другої частини легко встановлюється на основі попереднього контексту.

За структурними і семантичними ознаками можна виділити такі різновиди неповних речень:

1) Структурно й семантично неповні. їх ще називають ситуативні та контекстуальні, бо відсутній член речення допомагає відновити ситуація або контекст.

-  Ви з Києва?

-  Так.

-  Як там?

-  Неспокійно.

2) Структурно неповні, але семантично повні (еліптичні речення-випадання). Особливістю є те, що в них немає присудка, проте поза ситуацією й контекстом вони сприймаються як повні. Отже, еліптичні речення - це такі, у яких уявлення про пропущений член встановлюється з власного змісту і будови: Дівчина швидко-швидко так до хаті.

Неповними можуть бути як двоскладні, так і односкладні речення:

1) неповне двоскладне речення: Угорі - небо. (Угорі розкинулося небо.);

2) неповне односкладне речення: Навколо ні душі (Навколо немає ні душі.).

Тире в неповних реченнях

У неповних реченнях тире ставиться на місці пропущеного присудка: Професор читає лекцію для старшокурсників, а доцент - для першого курсу.

Якщо пропущений інший член речення, то тире може ставитися або ні: По однім боці хвилюється пшениця, по іншім - сад росте. По однім боці хвилюється пшениця, по іншім сад росте.

Однорідні члени речення

Однорідними називаються члени речення, які пояснюють один і той же член речення, виконують однакові синтаксичні функції. Характеризуються такими ознаками:

1) займають позицію одного члена речення;

2) пов’язані з одним і тим же членом речення підрядним зв’язком;

3) пов’язані між собою сурядним зв’язком;

4) найчастіше мають однакове морфологічне вираження (іменники, дієслова, прикметники тощо);

5) виражають однотипні поняття.

Однорідні члени речення пов’язуються між собою за допомогою інтонації або сурядних сполучників: До аудиторії зайшли викладачі, абітурієнти, студенти. До аудиторії зайшли й викладачі, й абітурієнти, і студенти.

Поєднуються такими сурядними сполучниками:

1) єднальними: й, і, та (і), і...і, ні...ні, ані...ані, як...так і, не тільки ...але й, не лише...але й: Не лише словом треба доводити правоту, а й ділом. І гори, і долини, і сади були облиті місячним сяйвом.

2) протиставними: а, але, проте, зате, однак, та (але): Караюсь, мучуся, але не каюсь.

3) розділовими: або, чи, або...або, чи...чи, то...то, не то...не то, чи то...чи то: Цілий день то готуюся до екзаменів, то читаю художню літературу.

Розділові знаки при однорідних членах речення

Між однорідними членами речення як поширеними, так і непоширеними кома ставиться, якщо вони поєднані за допомогою інтонації (без сполучників): Ми чуємо трави зелений крик, дощів задумані рефрени.

Кома між однорідними членами, з’єднаними сполучниками, ставиться:

1) між однорідними членами, з’єднаними протиставними сполучниками: Навчатися в університеті почесно, але складно.

2) між однорідними членами, з’єднаними повторюваними сполучниками: Навчатися в університеті й складно, і почесно.

3) якщо однорідні члени з’єднані парами, то кома ставиться між парами: Навчатися в університеті складно і цікаво, престижно і почесно.

4) якщо частина однорідних членів з’єднана сполучниками, а частина - без, кома ставиться між усіма однорідними членами: Навчатися в університеті складно, цікаво, і престижно, і почесно.

5) якщо однорідні члени речення з’єднані парними сполучниками, то кома ставиться перед другою частиною: Навчатися в університеті не тільки престижно, а й складно.

6) якщо сполучник і починає ряд однорідних членів і повторюється далі, то кома ставиться, починаючи з другого: Навчатися в університеті і складно, і цікаво, і престижно, і почесно.

7) якщо сполучник і продовжує ряд однорідних членів, то кома ставиться перед першим і: Навчатися в університеті складно, і цікаво, і престижно, і почесно.

8) якщо після однорідних членів, з’єднаних сполучником і, є конструкція ТА ІНШІ, Й ІНШІ, то вона вважається однорідним членом і перед нею ставиться кома: До аудиторії зайшли ректор, і декани, і викладачі, й інші.

Увага! Слова і т.д., і т. ін., тощо однорідними не вважаються, перед ними кома не ставиться: У магазині купили зошити, ручки, олівці, ручки тощо.

Кома не ставиться:

1) якщо єднальний або розділовий сполучник є неповторюваним, вживається один раз: Навчатися в університеті складно, цікаво, престижно і почесно.

2) між двома однорідним членами, з’єднаними сполучниками І, НІ, що утворюють фразеологічну сполуку типу: ні туди ні сюди, ні сіло ні впало, і сміх і гріх, ні живий ні мертвий, ні з того ні з сього, ні риба ні м’ясо тощо: Хлопець стояв ні мертвий ні живий від страху.

3) між двома дієсловами в однаковій формі, що вказують на рух і мету: Піду пошукаю аудиторію. Прийшов скласти екзамен з мови. Іди постій біля мене.

4) між двома словами, що змістом становлять одне ціле, а друге, вжите з заперечною часткою НЕ: І спати не сплю, і їсти не їм.

Однорідні означення й прикладки

Кома ставиться й між однорідними означеннями.

Однорідними ввижаються означення:

1) які виражають ознаки предмета одного порядку (колір, розмір, форму, матеріал тощо): Лунала тиха, лагідна, спокійна пісня.

2) якщо наступне означення пояснює перше: Насувалась темна, дощова хмара (темна, бо дощова).

3) якщо означення стоять після означуваного слова: Відкрила свої пелюстки квітка - велика, червона, свіжа, запашна, в краплинах роси.

4) якщо означення є епітетами: Нудна, невблаганна спека ллється з неба.

5) якщо в ряді означень спочатку стоять прикметники чи дієприкметники, а далі - дієприкметниковий зворот: Між гіллям виблискував новий, помитий дощем дах.

У зворотному порядку кома не ставиться: Між гіллям виблискував помитий дощем новий дах.

Кома не ставиться, якщо означення характеризують предмет (означуване слово) з різних боків: Над головою здіймалося високе літнє небо.

Розділові знаки при узагальнювальних словах

При однорідних членах речення можуть стояти узагальнювальні слова, які більш абстрактно вказують на їх семантику і виконують роль того самого члена речення, що й однорідні. Узагальнювальними найчастіше бувають займенники все, всі, ніхто, ніщо та прислівники всюди, скрізь, завжди, ніде.

При узагальнювальних словах ставиться двокрапка або тире.

Двокрапка ставиться:

1) після узагальнювального слова перед однорідними членами речення: До аудиторії зайшли всі присутні: і ректор, і декани, і викладачі, і студенти.

2) перед однорідними членами речення, коли узагальнювального слова немає, а слово, до якого відносяться однорідні члени, логічно наголошується і вимовляється з попереджувальною інтонацією: До аудиторії зайшли: ректор, декани, викладачі, студенти;

3) після слів а саме, як-от, наприклад, що стоять після узагальнювального слова: До аудиторії зайшли всі прибутні, а саме: ректор, декани, викладачі і студенти.

Тире ставиться:

1) якщо узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів речення: І ректор, і декани, і викладачі, і студенти - усі присутні зайшли до аудиторії.

2) якщо перед однорідними членами стоїть узагальнювальне слово, а після них речення продовжується, то після однорідних членів ставиться тире, а перед ними двокрапка: Усі присутні: і ректор, і дека ни, і викладачі, і студенти - зайшли до аудиторії.

Увага! Якщо після однорідних членів речення з попереднім узагальнювальним словом повинна бути кома (перед підрядною частиною), то тире після них не ставиться: До аудиторії зайшли всі присутні: і ректор, і декани, і викладачі, і студенти, бо починалися збори.

Схема аналізу однорідних членів речення

1. Речення (однорідні члени графічно позначити).

2. Які за значенням однорідні члени (головні чи другорядні)?

3. До якого члена речення відносяться другорядні?

4. Якими засобами зв’язку поєднані між собою?

5. Пояснити розділові знаки між однорідними членами.