Рослинництво

КОРМОВІ ТРАВИ

9.3. БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ

9.3.2. БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ

9.3.2.7. ПИРІЙ БЕЗКОРЕНЕВИЩНИЙ

Пирій безкореневищний (Agropyrum tenerum Vessey), або регнерія шорсткостеблова, — багаторічний нещільнокущовий верховий злак, подібний до пирію повзучого. Однак він не має кореневищ, тому не засмічує поля. Суцвіття - колос. Насіння солом'яно-жовте. Маса 1000 насінин 2,8 г. Завдяки високій кормовій цінності вирощують на сіно та для випасання. Так, 100 кг сіна пирію безкореневищного відповідають 51 кормовій одиниці й містять 3 кг перетравного протеїну.

Пирій безкореневищний — зимо- і посухостійка культура. Вирощують його на півдні країни. Найвищі врожаї отримують на 2-й рік використання. У травостої тримається протягом 3—4 років. Висівають пирій у сумішках з люцерною чи еспарцетом. Пирій безкореневищний швидко забур'янюється пирієм повзучим, тому на насіння його треба висівати на чистих від бур'янів полях.

Сіють пирій безкореневищний під покрив ярих зернових рядковим способом. Норма висіву насіння — 20—25 кг/га. На насіння його висівають широкорядним способом з нормою висіву 10—12 кг/га. Насіння загортають на глибину 2—4 см. Догляд за посівами пирію такий самий, як і за посівами інших багаторічних злакових трав. У степових районах узимку проводять снігозатримання. На сіно скошують його у період колосіння. Урожайність сіна становить 40—50, насіння — 5—6 ц/га.

Насіння пирію безкореневищного збирають роздільним способом у період воскової стиглості, а прямим комбайнуванням — у фазі повної стиглості, коли пожовкнуть стебла.