Історія української культури - Бердій Т.С. 2011

Загальні методичні рекомендації щодо підготовки до семінарних занять

Семінарське заняття є однією з основних форм навчання, важливою ланкою в загальній системі навчального процесу. Він проводиться з основних, найбільш важливих тем навчальної програми.

При підготовці до семінару студенти повинні вивчити та зрозуміти теоретичний матеріал, викладений на лекціях викладачем. Основна увага повинна приділятися опрацюванню студентами рекомендованої літератури. Список літератури додається до кожної теми курсу. Це допоможе чітко визначити понятійно-категоріальний апарат, якими оперує така навчальна дисципліна як історія української культури. В плані семінарських занять спеціальним пунктом виділені основні категорії та поняття, які необхідно використовувати під час обговорення основних питань семінарського заняття. Опрацювання теоретичного матеріалу дозволить ознайомитись з основними підходами вітчизняних та зарубіжних фахівців до тих тем, що виносяться на обговорення на семінарі.

Семінар є одним з видів контролю наявності і якості знань студентів, тому під час підготовки до семінарського заняття, студенти повинні використовувати конспект лекцій, рекомендовану літературу, самостійно розробити доповіді по кожному питанню і мати в своєму конспекті тези кожного питання, щоб користуватися ними під час виступу на семінарі і під час відповідей на поставлені питання. Високу оцінку студент отримує тоді, коли він вільно володіє матеріалом, орієнтується в даній темі, висвітлює питання своїми словами, а не читає відповіді на них не відриваючись від тексту.

Під час проведення семінарського заняття використовуються різні форми й методи. Викладач використовує найбільш поширені та ефективні завдання; питання щодо самостійної роботи, завдання та вправи різних видів, навчальні ігри, реферати та доповіді, тестування тощо.

Виконання завдань студентами — це елемент активної творчої форми навчання. Завдання — це те, що потрібно виконати. Різновидами завдань є питання, дослідницькі завдання.

Зміст реферату повинен як найповніше розкривати суть проблеми з теоретичними узагальненнями і практичними висновками. Написання реферату завершують за кілька днів до семінару з тим, щоб студенти мали можливість з ним ознайомитись і підготуватися до обговорення. На виступ з рефератом відводиться до 10 хвилин навчального часу. Тільки високий рівень підготовки студентів дозволить забезпечити глибоке засвоєння проблеми і творче обговорення всіх питань.

Основною формою проведення семінару є виступи студентів за власним бажанням з питань, що виносяться на семінар у поєднанні з опитуванням викладачем. Виступ слухача може бути присвячено розкриттю одного з питань семінару або ж охоплювати його частину. Кожен студент має право доповнювати або уточнювати доповідь свого попередника. Для виступу відводиться до 10-ти хвилин, а для доповнення або уточнення — до 3-х хвилин. Як показує досвід, найвищі результати семінару досягаються тоді, коли він проводиться у формі вільної бесіди. З метою інтенсифікації заняття і перевірки рівня підготовки студентів може проводитися усне або письмове опитування (тестування).

Заохочуються самостійні творчі виступи студентів з доповідями або науковими повідомленнями. Теми таких виступів можуть виходити за рамки семінару. Всі виступи проводяться у вільній усній формі з широким використанням схем, таблиць, карт, слайдів. Доповіді, виступи, результати усного та письмового опитування оцінюються викладачем. Оцінки заносяться в журнал навчальної групи.

Змістовний модуль 1. Вступ до дисципліни «Історія Української культури. Історія української культури від найдавніших часів і до періоду Київської Русі
Плани семінарних занять

Семінар 1. Поняття і сутність культури. Проблеми дослідження української культури

План

Культура як об’єкт міждисциплінарного дослідження.

Основні сучасні культурологічні концепції.

Характерні риси цивілізації.

Поняття нації та критерії його визначення.

Теми рефератів.

Сучасні парадигми розвитку культури

Етнічна та політична нація.

3. Особливості гуманістичного характеру культури.

4. Мистецтво як засіб творення особистості.

5. Роль художньої культури в розвитку духовності людини.

Тести

1. Термін «гуманістичний» означає:

а) прогресивний;

б) божественний;

в) людський;

г) примітивний.

2. Комунікативна функція культури виявляється:

а) у практичній діяльності;

б) у культурі спілкування;

в) у культурі поведінки;

г) у фізичній культурі.

3. До художньої культури належить:

а) політика;

б) економіка;

в) релігія;

г) мистецтво.

4. Методологія — це

а) наука про методи пізнання;

б) сукупність технологій пізнання;

в) теоретична установка науковця;

г) варіант теоретичного вирішення наукових проблем, який добровільно вибирає вчений, тому що вони всі рівні.

5. Символ — це:

а) зразок, узятий для наслідування;

б) умовне позначення будь-якого предмета;

в) унікальне, неповторне явище;

6. Міф —це:

а) легенда;

б) пісня;

в) звичай;

г) свято.

Запитання для самоконтролю.

1. Який зміст поняття культури?

2. Які основні функції культури у суспільстві?

3. Які є основні методологічні принципи вивчення національної культури.

4. Які основні культурологічні концепції Ви знаєте?.

5. Яка відмінність між поняттями «етнічна» та «політична» нація?

Література

Основна: 5, 6,10, 11, 10, 15, 17, 18

Додаткова: 40, 51, 52, 77, 84

Методичні рекомендації студентам щодо підготовки семінарського заняття

Ця тема є загальною для розуміння та сприйняття курсу «Історія української культури»: вона визначає основні категорії та поняття. Тому її опанування має закласти фундамент для подальшого засвоєння та розуміння наступних тем курсу. Важливо освоїти матеріал, який присвячений визначенню поняття «культура». Зважаючи на те, що культура — це багатобічний і складний феномен для дослідження, можна зрозуміти чому немає універсального визначення цього поняття, а натомість в літературі наводиться більше 200-х визначень. Треба зупинитися на з’ясуванні причин, які призвели до такої ситуації. Також значне місце треба відвести на ознайомлення з основними культурологічними концепціями та їх авторами. Досить важливою є процедура визначення, окрім поняття «культура», поняття «цивілізації». Це допоможе розумінню сутності, специфіки, функцій культури. Для формування відповідей, що розкривають сутність теми необхідно ознайомитись з літературою, рекомендованою до цієї теми.

Семінар 2. Передумови виникнення української культури. Стародавня культура cхідних слов’ян

План

Неолітична революція на теренах України. Трипільська культура.

Кочові племена в Північному Причорномор’ї, їх культурна спадщина(скіфи, сармати, кімерійці).

Грецькі колонії на Півдні України.

Основні етапи розвитку давньослов’янської культури.

Загальна характеристика пантеону слов’янських богів.

Теми рефератів.

1. Літописні східнослов’янські племена (поляни, древляни, сіверяни, тиверці, уличі, волиняни)

2. Антський союз племен. Склавини.

Тести

1. Встановіть відповідність між гіпотезою та її автором:

а) межиріччя Дніпра і Вісли   а) М. Рудницький

б) західне Полісся    б) А. Попов

в) Прикарпаття     в) І. Вернер

г) верхів’я Дніпра, Десни і Угри  г) І. Ляпушкін

д) нижня течія Дунаю     д) І. Русанова

е) південне узбережжя Балтійського моря е) Ю. Кухаренко

2. Встановіть відповідність між археологічним періодом та його часовими рамками (на території України):

а) палеоліт  а) 2800 р. до н.е. − 1200 р. до н.е.

б) мезоліт  б) 3300 р. до н.е. − 2800 р. до н.е.

в) неоліт  в) 6 тл. − 4 тл. до н.е.

г) енеоліт  г) 10 тл. − 7 тл. до н.е.

д) вік бронзи д) 1млн. − 11 тл. до н.е.

3. Часові рамки існування трипільської культури:

а) ХІ − ІХ тл. до н.е.

б) ІV− ІІІ тл. до н.е.

в) ІІ ст. до н.е. − ІІ ст. н.е.

4. Часові рамки залізного віку на території України

а) ХІ − ІХ ст. до н.е.

б) ІV− ІІІ тл. до н.е.

в) ІІ ст. до н.е. − ІІ ст. н.е.

г) ХІІ ст. до н.е. − ІVст.

5. Найважливішою пам’яткою осілості степової Скіфії є:

а) с. Королеве;

б) Кам’янське городище;

в) Лука-Врублевецька.

6. З якою археологічною культурою ототожнюють антський племінний союз?:

а) Зарубинецькою;

б) Черняхівською;

в) Чорноліською.

Запитання для самоконтролю

Загальна характеристика ареалу культури східнослов’янських племен.

Основні джерела вивчення культури стародавніх слов’ян.

Особливості взаємозв’язків різних типів культури стародавніх слов’ян.

Основні етапи розвитку старослов’янської культури.

Трипільська культура та її особливості.

Культура скіфської доби.

Черняхівська культура та її особливості.

Характер релігійних вірувань стародавніх слов’ян.

Міфологія стародавніх слов’ян та її характерні риси.

Література

Основна: 4, 5,10,12, 13, 16, 20, 23

Додаткова: 32, 37, 42, 59, 62, 72, 77

Методичні рекомендації студентам щодо підготовки семінарського заняття

При вивченні цієї теми, студентам необхідно познайомитися з культурою тих народів, які здійснили відчутний вплив на подальший культурний розвиток українських земель. До таких народів належать кіммерійці, скіфи, сармати.

Також потрібно проаналізувати вплав античної культури на культурний розвиток цих народів. Населення грецьких міст-полісів не тільки зберігало засади й традиції метрополії, а й позитивно впливало на сусідні племена. Внаслідок взаємодії еллінів та місцевих племен відбувався культурний поступ та взаємозбагачення народів, які населяли територію України.

Особливу увагу треба приділити вивченню основних етапів розвитку давньослов’янської культури та дохристиянських вірувань давніх слов’ян.

Як висновок необхідно уяснити, що у складних історичних умовах слов’янські народи створили самобутню культуру, що стала основою консолідації, виникнення державності, примноження духовних традицій. Стародавня слов’янська культура на українських землях формувалася протягом тривалого часу; у цьому процесі значну роль відігравали традиції автохтонних народів та культурні зв’язки із сусідніми народами.

Семінар 3. Культура Київської Русі

План

1. Проблема походження Давньоруської держави.

2. Особливості суспільно-політичного устрою Київської Русі.

3. Роль церкви в київоруській культурі.

4. Розвиток архітектури та мистецтва за часів Київської Русі.

5. Наука та освіта в Київській русі.

6. Культура Галицько-Волинського князівства.

Теми рефератів

1. «Повість временних літ» — історична пам’ятка давньоруської культури.

2. Історичне значення твору Митрополита Іларіона «Слово про Закон і Благодать».

Тести

1. Розташуйте в хронологічному порядку шляхи появи християнства на українських територіях:

а) Володимирове хрещення Русі;

б) Аскольдове хрещення Русі;

в) Великоморавські християнські впливи на Русь;

г) Хозарська місія Солунських братів;

д) Готське християнство;

е) Античне християнство колоній Причорномор’я.

2. Юридична пам’ятка, яка встановлювала обсяг юрисдикції церкви в Київській Русі, називалась:

а) Руська Правда;

б) Устав Володимира;

в) Устав Ярослава;

г) Правда Ярославичів.

3. Назвіть відому світську споруду часів Київської Русі, яка збереглася до нашого часу:

а) Палац Святослава;

б) Золоті ворота;

в) Дитинець.

4. Першим найвидатнішим історичним твором на Русі вважається:

а) «Повість временних літ»;

б) «Слово о полку Ігоревім»;

в) «Слово про погибель Руської землі»;

г) «Повчання» Володимира Мономаха.

5. Збірка законів князя Ярослава Мудрого називалася:

а) «Литовський статут»;

б) «Конституція»;

в) «Руське законодавство»;

г) «Руська правда».

6. Першою кам’яною спорудою Київської Русі була:

а) Кирилівська церква;

б) Софія Київська;

в) Десятинна церква;

г) Михайлівська церква.

Запитання для самоконтролю

1. Які першовитоки має культура Київської Русі?

2. Що таке язичництво?

3. Як сприймали русичі процес християнізації?

4. Який вплив справило християнство на розвиток культури Київської Русі?

5. Що нового було привнесено у державну систему освіти за часів князювання Ярослава Мудрого?

6. Які ви знаєте провідні жанри оригінальної літератури Київської Русі?

7. Що становлять собою мозаїки та фрески?

Література

Основна: 1, 2, 7, 13,19, 21

Додаткова: 29, 30, 33, 36, 38, 62, 64, 66, 78,

Методичні рекомендації студентам щодо підготовки семінарського заняття

При вивченні цієї теми необхідно використати знання попередньої теми, яка стосується культури давніх словян. Ця культура характеризується цілісністю і самобутністю. Саме на її основі виникла культура Київської Русі.

Основною подією цього періоду було прийняття Київською Руссю християнської культури через Візантію, яка до того ж була прямою спадкоємницею античності та перебувала в цей період у розквіті. Таким чином, церковна організація принесла в Київську Русь досягнення античної культури, синтезованої християнством. Київська Русь долучилась до східноєвропейської культури та загальноєвропейської культурної спадщини і до нових цінностей.

Також треба зосередитися на тому факті, що в Київській Русі сформувалась давньоруська літературна мова. Дана мова застосовувалась в усіх сферах суспільно-політичного та культурного життя. Це була мова ділового спілкування, документів, історичної, філософської, художньої літератури. Необхідно познайомитися з пам’ятками писемної культури Київської Русі.

Змістовний модуль 2. Розвиток української культури періоду пізнього Середньовіччя, Нової та Новітньої доби

Семінар 4. Українська культура Литовсько-Польської доби

План

1. Життя та культура різних соціальних верств за Литовсько-Польської доби.

2. Релігійна ситуація на Україні в період Литви та Польщі.

3. Розвиток освіти. Острозька академія.

4. Книгодрукування та книжкова справа.

5. Виникнення братств та братські школи.

6. Образотворче мистецтво та архітектура, музика періоду Польсько-Литовської доби

Теми рефератів

1. Феномен полемічної літератури

2. Острозький осередок як альтернатива західноєвропейським вищим учбовим закладам.

Тести

1. В якому році було відновлене Київське князівство на чолі з Олельком Володимировичем?

а) 1240 р.;

б) 1440 р.;

в) 1385 р.

2. Які культурні впливи спричинили переорієнтацію української культури в 14 столітті?

а) Візантійські;

б) Південнослов’янські;

в) Західноєвропейські;

г) Монголо-татарські;

д) Візантійські;

е) Арабські.

3. Назвіть автора трактату «Про єдність церкви Божої під одним пастирем»

а) Ієронім Празький;

б) Петро Скарга;

в) Ігнатій Лойола.

4. Встановіть відповідність у назвах братств:

а) Львівське; а)Хрестовоздвиженське;

б) Київське; б) Успенське;

в) Луцьке; в) Богоявленське.

5. Засновником Запорозької Січі вважається:

а) Б. Хмельницький;

в) П. Орлик;

г) Д. Вишневецький.

Запитання для самоконтролю

1. Яка специфіка соціально-політичної і культурної ситуації в період Литви ?

2. Які сутність та основні наслідки Люблінської унії?

2. Яку роль відігравала церкви для розвитку культури в період Литовсько-Польської доби?

3. Як розвивалась освіта? Острозька академія та братські школи.

4. Які характерні особливості літературного і видавничого процесу?

5. Які основні напрямки в архітектурі, образотворчому мистецтві, музиці в період Литовсько-Польської доби?

Література

Основна: 3, 8, 11, 13, 14,19, 23

Додаткова: 44,46, 47, 44, 58, 59, 65, 87

Методичні рекомендації студентам щодо підготовки семінарського заняття

Для вивчення цієї теми необхідно дати аналіз розвитку політичної і економічної ситуації на українських землях. Адже для того щоб виявити закономірності розвитку культури в той чи інший період необхідно дати загальну характеристику того періоду, виявити певні часові межі, детально описати всі будь-які значимі для культурного життя зміни.

Треба звернути увагу на позитивний аспект в пануванні Великого Князівства Литовського на українських землях, який проявляється в тому, що принаймні на початку не відбувається ніякого нав’язування іноземних впливів чи пригнічення національної культури. Духовна спадщина Київської Русі виявилася багатшою за духовну спадщину литовців, які мали більш низький культурний рівень. Але також треба враховувати і негативні аспекти в пануванні Польщі над Україною.

Особливу увагу треба звернути на кінець V — середину 17 століття — на культурне відродження України. Намагання відродити національну культуру як основу збереження українського народу і як засіб протидії іноземному впливу, увінчуються успіхом. Вінцем цього відродження згодом стане Визвольна війна 1648-1654 рр. під приводом Б. Хмельницького.

Потрібно дати оцінку і тому факту, що на релігійній карті України з’явилася нова церква — греко-католицька. Вона підпорядковувалася Папі Римському, приймала деякі католицькі догмати, такі як догмат про чистилище, але залишився майже повністю православний обряд. Цей момент можна назвати позитивним, хоча необхідно і виявити негативні моменти Берестейської унії.

Семінар 5. Українська культура доби козаччини. Мистецтво бароко

План

1. Гетьманщина як прообраз української держави. Козацький побут та духовна культура.

2. Світоглядні засади українського бароко.

3. Розвиток освіти і наукових знань в Україні др. пол. ХVІІ — ХVІІІ ст. Києво-Могилянська академія.

4. Архітектура стилю бароко на Україні.

5. Образотворче мистецтво та барокова скульптура

6. Українська література др. пол. ХVІІ — ХVІІІ ст.

7. Драма та розвиток театру в Україні др. пол. ХVІІ — ХVІІІ ст. Українська барокова музика.

Теми рефератів

1. Основні представники Києво-Могилянської академії, їхній внесок у розвиток науки та освіти

2. Значення творчості Г. С. Сковороди для світової філософії та культури

3. Сутність «мазепинського бароко».

4. Східний компонент в козацькій культурі.

5. Роль козацької культурної спадщини в розвитку української ідентичності.

Тести

1. Вертеп —це:

а) народний ляльковий театр;

б) рішення у суді;

в) шкільна драма;

г) співацька школа.

2. Вихованцем Києво-Могилянської академії був такий український композитор:

а) М. Лисенко;

б) Д. Бортнянський;

в) М. Березовський;

г) Д. Дилецький.

3. Зазначте, про що розповідав героїчний епос — думи та історичні пісні:

а) про романтичне кохання;

б) про боротьбу запорозького козацтва;

в) про світське життя;

г) про релігійне життя.

4. Основою концепції Г. Сковороди є:

а) Бог — світ — людина;

б) природа — світ — Біблія;

в) світ — людина —Біблія;

г) природа — Бог — світ.

Запитання для самоконтролю

1. Які особливості козацтва визначили його роль у культурній розбудові України ХVІІ ст.?

2. Хто із козацької старшини взявся першим опікувати культурні потреби суспільства?

3. Якою була роль Петра Могили у відновленні культурних пам’яток у Києві?

4. Назвіть основні літературні жанри цієї доби?

5. Дайте характеристику стилю бароко?

6. Назвіть основні види театральних вистав?

7. Назвіть основних композиторів-представників барокової культури.

Література

Основна: 1, 5,9, 11, 12, 13, 15, 16, 18, 23, 24

Додаткова: 32, 33, 41, 45, 46, 49, 75, 80, 81

Методичні рекомендації студентам щодо підготовки семінарського заняття

Вивчаючи цю тему, необхідно зрозуміти, що XVI—XVIII ст. — винятково складний і важливий період у житті українського народу. У політичній історії він охоплює такі процеси як перехід всіх українських земель під владу Речі Посполитої, наростання визвольної боротьби, створення національної державності в ході Хмельниччини, подальша втрата завоювань. У вітчизняній культурі це була яскрава, плідна епоха, принципова для подальшого розвитку. Особливу увагу студентам треба приділити виділенню і аналізу цілої низки причин, які пояснюють культурне піднесення в Україні. Їх необхідно зафіксувати в конспекті.

Треба засвоїти, що друга половина XVI — початок XVII ст. — час пробудження та відродження національної самосвідомості українського народу, високого громадянського змісту й патріотичного спрямування всіх культурних зачинань. Ці процеси були тісно пов’язані з політичними і культурними рухами в Європі, які дістали назву Відродження.

Європейський Ренесанс утвердив гуманізм, основними постулатами якого були встановлення справедливого суспільного ладу та пошанування людини як особистості. Понад усе ставилися людське щастя, високий рівень освіченості, свобода, закоханість у мистецтво. Необхідно виявити основні особливості ренесансних процесів в українських землях.

Стиль бароко, який прийшов на зміну європейському Ренесансу, виявив себе на українських землях в своїй національній специфіці, а саме в межах «козацького» бароко, яке містить в собі світогляд тогочасної епохи.

Тема 6. Українська культура кінця ХVІІІ-ХІХ століття.

План

1. Суспільно-політичні умови розвитку культури на Україні наприкінці ХVІІІ — ХІХ ст.

2. Український живопис та архітектура ХІХ століття.

3. Розвиток української класичної літератури в ХІХ ст.

4. Розвиток освіти в Україні наприкінці ХVІІІ — ХІХ ст.

5. Українська музика та театр в ХІХ столітті.

Теми рефератів

1. «Енеїда» І. Котляревського — пам’ятка української літератури

2. Особливості розвитку романтизму в Україні.

Тести

1. Хто був автором збірок «Малоросійські пісні» та «Українські народні пісні»?

а) М. Максимович;

б) Г. Калиновський;

в) В. Антонович;

г) М. Цертелєв.

2. Хто був директором Полтавського театру на початку 19 століття?:

а) І. Котляревський;

б) Г. Квітка-Основ’яненко;

в) М. Щепкін;

г) М. Старицький.

3. Назвіть авторів проекту пам’ятника князю Володимиру Великому у Києві:

а) А. Меленський і О. Беретті;

б) І. Мартос;

в) В. Демут-Малиновський і К. Тон.

4. Встановіть відповідність між автором та його твором:

а) Д. Бантиш-Каменський; а) Збірка джерел до історії України;

б) О. Рігельман;   б) Короткий опис Малоросії з 1734 до 1776 р;

в) В. Рубан;    в) Короткий літопис Малої Росії з 1506 до 1770 р.

г) О. Безбородько  г) Летопісне повіствування про Малу Росію;   

д) А. Чепа;    д) Історія Малої Росії.

5. Назвіть автора «Грамматики малорусского наречия»:

а) О. Павловський;

б) М. Потебня;

в) І. Нечуй-Левицький.

6. В склад якої держави увійшла Східна Галичина після першого поділу Польщі?:

а) Росії;

б) Прусії;

в) Австрії.

7. Автор першої української національної опери «Запорожець за Дунаєм»:

а) С. Гулак-Артемовський;

б) М. Лисенко;

г) П. Чайковський.

8. Першим президентом Української Академії наук був:

а) М. Грушевський;

б) П. Скоропадський;

в) В. Вернадський;

г) В. Голубович.

Запитання для самоконтролю

1. Як розвиток науки і техніки вплинув на мистецькі пошуки кінця XIX — початку XX ст.?

2. Що означає поняття «національно-культурне відродження України»?

3. Роль Т. Г. Шевченка у становленні української та світової культури.

4. Назвіть головні осередки національно-культурного відродження в Україні у XIX — початку XX ст. та їх провідних діячів.

5. У чому особливості розвитку художньої культури в Україні другої половини XIX - початку XX ст.?

Література

Основна: 2, 4, 5, 6, 9, 14, 15, 17, 19, 21, 26

Додаткова: 28, 33, 50, 59, 76, 71, 79

Методичні рекомендації студентам щодо підготовки семінарського заняття

При підготовці цієї теми необхідно звернути увагу на те, що з кінця XVIII ст. українські землі перебували у складі Російської та Австрійської імперій. Важливо усвідомити, що для культурного розвитку України ХІХ ст. характерним є створення вищих навчальних закладів. У січні 1805 р. з ініціативи В.Н. Каразіна було створено Харківський університет, У 1820 р. у Ніжині засновано гімназію вищих наук; у 1834 р. відкрито Київський університет Св. Володимира. Першим його ректором став М.О.Максимович.

Необхідно виокремити три основні суспільні течії, які були в цей період, а також зафіксувати, що в умовах посилення асиміляторських дій проти України частина її інтелігенції сприяла українському національно-культурному відродженню, під яким мали на увазі усвідомлення національної ідентичності, а народ — як діяльну особу історії та сучасного світу. Українське національне відродження виникло, як антитеза тяжкому політичному і соціально-економічному становищу та культурному занепаду.

Тема 7. Українська культура ХХ століття

План

1. Національно-культурне піднесення років в Україні в 20-ті рр. ХХст.

2. Література та театр на тлі національних та соціальних реалій.

3. Український мистецький авангард та його доля.

4. Українська культурна парадигма другої половини ХХ століття.

Теми рефератів

1. Феномен «розстріляного Відродження»

2. Творча спадщина «шістдесятників».

3. Дисидентський рух та його внесок у розвиток української нації та державності.

4. Вплив радянського тоталітаризму на українську культуру

Тести

1. В літературі України на початку ХХ ст. з’явилась така течія:

а) футуризм;

б) неоромантизм;

в) сентименталізм;

г) класицизм.

2. В архітектурі другої половини 40-х років ХХ ст. виник стиль, що отримав назву:

а) українське бароко;

б) національне бароко;

в) радянське бароко;

г) сталінське бароко.

3. До об’єднання «шістдесятників» з українських письменників входив:

а) М. Рильський;

б) Л. Костенко;

в) В. Сосюра;

г) М. Хвильовий.

5. Освіта — це:

а) знання;

б) навчання;

в) виховання;

г) рівень духовного розвитку особистості.

5. Вираз «Мистецтво створюють митці і публіка» належить:

а) Б. Астаф’єву;

б) А. Луначарському;

в) Б. Яворському;

г) Г. Кречмару

Запитання для самоконтролю

1. Які взаємозв’язки української культури з авангардним пошуком у світі мистецтва?

2. У чому виявилась національна своєрідність української культури зазначеного періоду?

3. Які фактори (соціальні, національні) зумовили український культурний ренесанс?

4. Простежте зв’язок між політикою українізації і станом освіти у 20-ті роки ХХ ст.

5. Якою була доля українських університетів у перше пореволюційне десятиріччя?

6. Основні літературні течії 20-х років ХХ ст. в Україні та їх представники.

7. Які новаторські риси характерні для театру «Березіль»?

8. Основні риси розвитку української культури у другій половині ХХ століття.

9. Які здобутки і втрати української культури в другій половині ХХ століття?

10. Дайте характеристику новій соціально-культурній ситуації в період так званої перебудови, її специфічним особливостям.

Література

Основна: 4, 5, 8, 12, 13, 14, 22, 23, 24

Додаткова: 40, 48, 51, 52, 54, 61, 63, 69, 86

Методичні рекомендації студентам щодо підготовки семінарського заняття

Треба усвідомити, що ХХ століття для України стало часом великих випробувань, важливих суспільно-політичних подій, що часто призводили до знищення засад національно-культурного буття, були згубними для діячів культури та не сприяли збереженню культурних цінностей. Необхідно зробити висновок, що незважаючи на складні катаклізми, українська культура продовжувала плідно розвиватися.

Необхідно звернути особливу увагу на вивчення цієї теми, оскільки як цей період в історії української культури є насиченим, багатим на культурні феномени та події, на втрати та здобутки.

Треба зафіксувати, що великої шкоди українській культурі завдали політично цілеспрямовані утиски рідної мови, звуження сфери її впливу, декларовані ідеї дружби народів, злиття націй і мов. На рівень головної небезпеки соціалістичного розвитку в Україні було штучно піднесено привид українського буржуазного націоналізму. Розмитість, нечіткість критеріїв для означення цього явища робило можливим довільне його трактування, створювало ґрунт для ідеологічних звинувачень і політичних переслідувань.

Тема 8. Розвиток української культури в умовах незалежності

1. Формування нової соціокультурної дійсності в умовах незалежності.

2. Розвиток освіти та науки в період розбудови державності (Болонський процес).

3. Розвиток української літератури в контексті мовної політики.

4. Актуалізація збереження та відродження національної спадщини в умовах незалежності.

Теми рефератів

1. Українська постмодерна література.

2. Сучасні мистецькі течії в Україні.

3. Творчість Л. Костенко.

4. Творчість М. Матіос.

Тести:

1. Незалежність України була проголошена:

а) 24 липня 1992 року;

б) 24 серпня 1991 року;

в) 28 червня 1996 року.

2. В розвитку української культури періоду незалежності домінують:

а) соціалістичні тенденції;

б)націоналістичні тенденції;

в) глобалізацій ні тенденції.

3. Ситуація «культурного шоку» — це:

а) усвідомлення людиною шокового стану;

б) зіткнення двох або більше культурних систем на рівні індивідуальної чи суспільної свідомості;

в) занедбання розвитку мистецтва,

4. Період незалежності характеризується:

а) демократизацією культурного життя;

б) посиленням впливу держави на культурне життя;

в) занедбанням культурного життя.

5. Визначальна тенденція розвитку української культури в період незалежності:

а) нав’язування власних культурних цінностей іншим культурам;

б) прийняття глобалізацій них цінностей;

в) розвиток власних культурних цінностей на основі діалогу культур.

Запитання для самоконтролю

1. Назвіть головні напрями культурної політики в роки незалежності.

2. Назвіть основних представників української культури в діаспорі. У чому полягала їх роль у збереженні національної культури? Наведіть приклади.

3. Поясніть вислів: «Сила нації - в силі її культури!»

4. Визначте основні риси нової соціально-культурної ситуації в Україні в сучасних умовах.

5. Які перспективи розвитку української культури в сучасних умовах?

6. Що свідчить про зростання національної культурної самосвідомості і які її основні фактори?

7. Які перспективи цивілізаційного розвитку України? Дайте прогностичну оцінку з точки зору геополітичної ситуації Схід — Захід.

Література

Основна: [4, 5, 8, 12, 13, 14, 22, 23]

Додаткова: [39, 49, 53, 65, 68, 69, 70, 71, 72, 85]

Методичні рекомендації студентам щодо підготовки семінарського заняття

Необхідно виходити з того, що кожна нова епоха переосмислює обрії і зміст української культури в обширах великого історичного часу. Зміна історичних її меж особливо інтенсивно відбувається тепер, в умовах нового періоду державотворення. Новий соціальний і культурний контекст впливає не тільки на характер змін в культурі сучасній, але й на оновлення, почасти і відродження значних сфер культури минулого часу, які набувають в умовах посилення національної самоідентифікації нового структурування, а сама українська культура в цілому — нових соціально-цінних і громадянських орієнтирів.

Якщо творчий злет української культури був підготовлений національними процесами кінця XIX — початку (10-ті роки) XX ст., то зміни в сучасній українській культурі (особливо в художній сфері) спираються на перервану культурно-модерністську традицію 20-х років (вона і розвивалася, якщо не в радянській Україні, то за кордоном) і демократизаційно-оновлюючу громадянську традицію 60-х років як гілку альтернативної, національно спрямованої культури (Є. Сверстюк, І. Світличний, І. Дзюба та інші).

Важливо прослідкувати плідність і перспективність спадкоємності тих перетворень і тенденцій, які стимулюють розвиток української культури сьогодні. До них, в першу чергу, належать напрямки, що були спрямовані на демократичне оновлення суспільства (шляхом зняття тиску тоталітаризму) та розвиток і збереження забутих або свідомо зневажених національних цінностей.