Економічний енциклопедичний словник - Мочерний С.В. 1995


Корпоративні конфлікти

Корпоративні конфлікти — процес розвитку та поглиблення суперечностей між економічними інтересами власників акцій, власниками та особами, позбавленими таких акцій, іншими суб'єктами, пов'язаними з формуванням та еволюцією акціонерної власності, а також їх вирішення. Основними типами К.к. є: 1) між власниками контрольного пакета акцій та іншими акціонерами; 2) між директорським корпусом та вищими менеджерами, з одного боку, і дрібними акціонерами — з іншого; 3) між новими власниками контрольних пакетів акцій та попередніми власниками таких акцій; 4) між акціонерами та найманими працівниками, в яких відсутні акції; 5) між окремими групами акціонерів з приводу привласнення різних сум дивідендів; 6) між ефективною працею людини-власника і відсутністю акцій загалом або їх відповідної частки; 7) між правами та обов'язками акціонерів; 8) між власниками контрольних пакетів акцій і вищими менеджерами; 9) між державою як власником золотої акції або блоку такого пакета акцій та іншими акціонерами. Найважливішими причинами виникнення К.к. в Україні є: а) ухвалення керівництвом акціонерних компаній необґрунтованих рішень про реорганізацію таких компаній, відчуження власності, участь у статутному капіталі інших юридичних осіб та ін., без участі акціонерів; б) порушення таких найважливіших прав акціонерів, як відсутність повідомлення акціонерів з боку виконавчого органу про проведення загальних зборів або несвоєчасне повідомлення про їх проведення, приховування інформації про розмір статутного капіталу, структуру власників тощо; в) порушення, пов'язані з участю в ухваленні рішень у разі відчуження власності підприємств, у контролі контрактів на значні суми, представництвом у спостережених радах, розкриттям інформації про власників контрольних пакетів акцій; г) проведення необґрунтованої додаткової емісії; д) неефективне управління акціонерною власністю та ін.





Перша публікація: 01/01/1995

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.