Відповіді до підручника Біологія 8 клас - Н. Ю. Матяш 2016-2020

Тема 7. Зв’язок організму людини із зовнішнім середовищем. Нервова система
§ 37. Головний мозок людини: стовбурова частина, мозочок

Обговоріть у групах. Розкрийте функції складових стовбура головного мозку

Стовбурова частина головного мозку — це продовження спинного мозку. Вона включає довгастий мозок, міст і середній мозок. Усім частинам стовбура мозку властиві рефлекторна й провідникова функції, що зумовлено особливостями їхньої будови.

У довгастому мозку містяться центри важливих фізіологічних функцій — дихання, кровообігу, серцебиття, травлення, а також безумовних рефлексів (чхання, кашлю, жування, ковтання тощо).

Міст містить центри, які регулюють рефлекторну діяльність органів смаку та слуху, слинних і сльозових залоз, окорухових, жувальних та мімічних м’язів обличчя.

У середньому мозку містяться первинні центри зору та слуху. Вони забезпечують виникнення орієнтувальних рефлексів. Тут є центри, які регулюють тонус м’язів, координують складні рухи.

Середній мозок, діючи разом з довгастим мозком і мостом, забезпечує рефлекси пози і випрямні рефлекси, які зумовлюють стояння й ходіння, а також регулює збудливість і тонус всіх відділів центральної нервової системи.

Через стовбур мозку угору і вниз проходять нервові шляхи, які передають нервові імпульси від спинного мозку до проміжного і кінцевого мозку та навпаки, що забезпечує зв’язок і узгодження роботи всіх відділів центральної нервової системи.

Поміркуйте. 1. Чому довгастий мозок називають великою дорогою? Чому його пошкодження є небезпечним для життя?

Довгастий мозок є продовженням спинного. Він проводить нервові імпульси між спинним і розташованими вище відділами головного мозку. Довгастий мозок називають «великою дорогою», оскільки він є головним провідником імпульсів як у висхідному, так і у низхідному напрямку. Крім цього, на рівні довгастого мозку нервові шляхи перехрещуються: ліві ідуть до правої півкулі, а праві — до лівої. Тому довгастий мозок, неначе комутатор, перерозподіляє потік нервових імпульсів.

2. Чим можна пояснити, що довгастий мозок, міст і середній мозок, крім рефлекторної, мають ще й провідникову функцію, а мозочок — лише рефлекторну?

Довгастий мозок, міст і середній мозок виконують рефлекторну та провідникову функції. Рефлекторна функція зумовлена безпосереднім зв’язком цих відділів з рецепторами та робочими органами завдяки нервам, які від них відходять. Через стовбур мозку проходять висхідні й низхідні шляхи проведення нервових імпульсів, зумовлюючи його провідникову функцію.

Мозочок виконує тільки рефлекторну функцію. Мозочок не має безпосереднього зв’язку з рецепторами організму. До нього йдуть чутливі провідні шляхи, що несуть імпульси від м’язів через спинний мозок, а також від ядер довгастого мозку, підкіркових ядер і кори великих півкуль. У свою чергу мозочок низхідними шляхами посилає імпульси до усіх відділів центральної нервової системи, а через спинний мозок до м’язів для корекції руху.

Творче завдання. Порівняйте будову головного мозку людини та представників різних класів хребетних тварин

Спільне. Головний мозок хребетних тварин та людини має складну будову і представлений такими відділами: довгастим, заднім (мозочком), середнім, проміжним та переднім (кінцевим). Функції основних відділів головного мозку у всіх представників різних класів хребетних тварин подібні.

Відмінне. Ступінь розвитку кожного відділу мозку хребетних тварин пов’язаний з пристосуванням до регуляції певної функції, тому розміри і складність організації різних відділів головного мозку у представників хребетних тварин є різним. Довгастий мозок у всіх хребетних добре розвинений, оскільки він регулює важливі процеси життєдіяльності, а саме дихання, серцеву діяльність, травлення. Повільні й одноманітні рухи позначилися на слабкому розвитку мозочка.

Будова головного мозку: а — риб; б — земноводних; в — плазунів; г — птахів;

ґ— ссавців; 1 — нюхові частки; 2 — великі півкулі; 3 — зорові частки; 4 —мозочок; 5 — довгастий мозок; б — проміжний мозок; 7 — спинний мозок

Середній мозок, який отримує сигнали, що надходять від органів чуття, більше розвинутий у риб і рептилій. Задній мозок, що представлений мозочком, який відповідає за узгодженість рухів, добре розвинутий у рептилій, птахів і ссавців. Проміжний мозок, що регулює обмін речовин, сон, емоції, найкраще розвинений у ссавців. Розміри переднього (кінцевого) мозку, що регулює складну поведінку тварин, поступово збільшуються від риб до птахів, а найкраще розвинений також у ссавців. В амфібій порівняно з рибами краще розвинений передній мозок, що зумовлено складнішими формами їх поведінки. У рептилій півкулі головного мозку вже вкриті сірою речовиною — корою. Кора півкуль переднього мозку ссавців складається з декількох шарів нервових клітин і має борозни та звивини, що збільшують площу її поверхню та визначають більш складну поведінку тварин.

У людини головний мозок має форму і будову (ступінь розвитку), подібну до ссавців, але співвідношення відділів мозку інше. Так, маса великих півкуль головного мозку дорослої людини становить 80 % маси всього головного мозку, тоді як вовків — 70 %. Кора головного мозку людини має товщину 2-4,5 мм, а її площа завдяки численним звивинам і борознам сягає понад 2000-2500 см². Саме кора визначає розумну поведінку людини, вона — носій людського інтелекту.