Відповіді до підручника Біологія 8 клас - Н. Ю. Матяш 2016-2020

Тема 7. Зв’язок організму людини із зовнішнім середовищем. Нервова система
§ 38. Головний мозок людини; передній мозок

Обговоріть у групах. І група. Розкрийте особливості будови проміжного мозку та його значення

Головні частини проміжного мозку — зорові горби (таламус), підгорбова ділянка (гіпоталамус). Зорові горби (таламус) містять численні ядра сірої речовини, які займають основну масу проміжного мозку та мають зв'язки з ядрами інших відділів та корою великого мозку. Основна функція зорових горбів — проведення чутливих імпульсів від рецепторів усіх органів чуття (за винятком нюхових) до кори великого мозку. У цій частині проміжного мозку сигнали аналізуються і сортуються: окремі з них гальмуються, інші — пропускаються, деякі — підсилюються. У таламусі містяться центри больової чутливості.

Підгорбова ділянка (гіпоталамус) розташована внизу (під, нижче) таламуса. У товщі білої речовини гіпоталамус містить значну кількість ядер сірої речовини, які є вищими центрами регуляції температури тіла, обміну речовин, діяльності серця, судин, травних залоз. Ядра гіпоталамуса, отримуючи інформацію від рецепторів кровоносних і лімфатичних судин, визначають характер та ступінь порушення гомеостазу і за допомогою нервових та гуморальних механізмів впливають на виправлення ситуації. Гіпоталамус бере участь у формуванні таких відчуттів, як голод, спрага, пристрасть, і відповідної щодо їх задоволення пристосувальної поведінки.

Гіпоталамус ніжкою зв'язаний з гіпофізом — залозою внутрішньої секреції. Гіпоталамус регулює діяльність гіпофіза, а через нього — й інших залоз внутрішньої секреції. Крім того, певні ядра гіпоталамуса здатні самостійно виробляти біологічно активні речовини і здійснювати гуморальну регуляцію функцій організму.

II група. Розкрийте особливості будови кінцевого мозку та його значення

Великий, або кінцевий, мозок складається з двох великих півкуль (правої та лівої), з’єднаних мозолистим тілом, яке утворене з нервових волокон. Півкулі вкриті корою, яка складається із сірої речовини. Від неї всередину мозку відходять відростки нейронів (біла речовина), які разом із нервовими волокнами, спрямованими до кори, утворюють низхідні та висхідні провідні шляхи основи півкуль, що з’людини.

Кора великого мозку людини завтовшки 2-4,5 мм. Площа поверхні кори становить 2000-2500 см². Вона має багато борозенєднують кору з усіма відділами нервової системи. Під корою великого мозку в білій речовині основи півкуль містяться скупчення нервових клітин — підкіркові ядра (вузли) сірої речовини. Вони передають імпульси від кори до проміжного мозку. Підкіркові ядра беруть участь у координації складної рухової активності (допоміжних рухів під час ходіння, мімічні рухи тощо), регуляції тонусу скелетних м’язів та здійснення орієнтувальних, захисних, харчових рефлексів, а також впливають на формування поведінки і звивин. Найглибші борозни кори великого мозку ділять кожну півкулю на чотири частки: лобову, тім’яну, скроневу й потиличну. Кора відповідає за сприйняття та аналіз усієї інформації (зорової, слухової, смакової, нюхової та дотикової), яка надходить у мозок, керує складними рухами. Кора— центр усіх вищих функцій організму (свідомого сприйняття сигналів із зовнішнього середовища).

За функціями кора поділяється на специфічні функціональні зони, що містять нервові центри, здатні обробляти інформацію і приймати рішення щодо відповіді. Чутливі зони одержують імпульси від рецепторів й аналізують їх; рухові зони надсилають імпульси до робочих органів (м’язів); асоціативні зони поєднують діяльність рухових і чутливих зон та забезпечують взаємодію всіх відчуттів. У корі потиличної частки міститься чутлива зорова зона, у скроневій — слухова зона, поблизу бокової борозни розміщена смакова, а біля основи півкуль — нюхова зони. Позаду від центральної борозни у тім’яній частці розташована зона шкірної та м’язово-суглобової чутливості. Спереду від центральної борозни в лобовій частці міститься рухова (моторна) зона, що забезпечує рух м’язів тіла. Нервові імпульси цієї зони зумовлюють скорочення певних груп м’язів і забезпечують чіткі рухові реакції.

Асоціативні зони охоплюють більшу частину кори. У них аналізується, зберігається і перетворюється інформація, отримана від чутливих зон. Асоціативні зони допомагають координувати довільні рухи. З діяльністю цих зон пов’язані також і психічні функції: пам’ять, мова, мислення, свідомість і поведінка. Ділянки, що відповідають за мову, містяться в корі скроневої, лобової та тім’яної часток. Ураження їх спричиняє розлад мови. Загалом кора функціонує як єдине ціле. Вона є матеріальною основою психічної діяльності людини.

Поміркуйте. Як можна встановити, за які функції відповідають певні ділянки кори великих півкуль?

Оскільки окремі ділянки кори (зони) відповідають за певні прояви нервової діяльності (мову, зір, слух, нюх), то їх ураження може зумовити розлад певних функцій. Так, ураження чутливих зон може спричинити порушення роботи відповідних органів чуття, а рухової зони — порушення рухів. За допомогою експериментів з тваринами, у яких здійснюватимуть ураження певної частки кори головного мозку, можна встановити, які саме функції порушуються. Але з точки зору біоетики експерименти, які спричиняють загибель тварини або її страждання, є негуманними. Тому, можливо, виявити, як зміниться чутливість певних органів чуття можна з допомогою стимулювання певних часток кори головного мозку електричними імпульсами невисокої напруги, які використовують у діагностичних і фізіотерапевтичних процедурах.

Творче завдання. Складіть таблицю «Нервові зони кори великих півкуль та їхні функції»