Відповіді до підручника Хімія 8 клас - П.П. Попель 2016-2020

4 Розділ. Основні класи неорганічних сполук
§ 31. Амфотерні оксиди та гідроксиди

245. Амфотерними називають сполуки, які виявляють кислотні або основні властивості залежно від природи речовини, з якою реагують.

До амфотерних оксидів належать цинк оксид ZnO, алюміній оксид Аl₂O₃, берилій оксид ВеО, хром(ІII) оксид Сr₂O₃. До амфотерних гідроксидів належать цинк гідроксид Zn(OH)₂, алюміній гідроксид Аl(ОН)₃, берилій гідроксид Ве(ОН)₂, хром(ІІІ) гідроксид Сr(ОН)₃ та деякі інші.

246.

a) ZnO + 2НСl = ZnCl₂ + Н₂O;

б) Аl(ОН)₃ + 3HNO₃ = Al(NO₃)₃ + 3H₂O;

Аl(ОН)₃ + ЗLiОH(розч.) = Li₃[Al(OH)₆];

Аl(ОН)₃ + LiOH(po34.) = Li[Al(OH)₄];

247. а) Рb(ОН)₂ + 2НВг = РbВг₂ + 2Н₂O;

б) 2Fe(OH)₃ + 3H₂SO₄ = Fe₂(SO₄)₃ + 6Н₂0O

248.

ВеО + Ва(ОН)₂ + Н₂O = Ва[Ве(ОН)₄].

249. Магній гідроксид виявляє основні властивості, а цинк гідроксид— амфотерні. На обидва порошки треба подіяти лугом. Магній гідроксид взаємодіяти з лугом не буде. Реакція між цинк гідроксидом і лугом відбудеться відповідно до рівняння: Zn(OH)₂ + 2NaOH = Na₂ZnO₂+ 2Н₂O.

250. Одновалентні металічні елементи не утворюють амфотерних гідроксидів. Припустімо, шо амфотерний гідроксид утворений двовалентним металічним елементом. Тоді його формулу можна записати як Е(ОН)₂, а відносну формульну масу як х + 2(16 + 1) = 103, де х — відносна атомна маса елемента.

Визначаємо х : 103 - 34 = 69.

Двовалентного амфотерного елемента з такою відносною атомною масою не існує.

Припустімо, що елемент тривалентний і утворює гідроксид складу Е(ОН)₃. Відносну атомну масу цього елемента позначимо х, тоді відносна формульна маса гідроксиду дорівнює:М(Е(ОН)₃) = х + 3(16 + 1) = х + 51 = 103.

Звідки х= 103 - 51 =52.

Таку відносну атомну масу має Хром.

Відповідь: Сг(ОН)₃.

251. Кількість молекул в 11 г карбон(ІV) оксиду можна знайти за формулою:

N(CO₂) = v(CO₂) • N_A.

Обчислюємо кількість речовини карбон(ІV) оксиду:

n(СO₂) = m(СO₂) : М(СO₂) = 11 г : 44 г/моль = 0,25 моль.

М(СO₂) = 44 г/моль.

Визначаємо кількість молекул карбон(ІV) оксиду:

N(CO₂) = n(СO₂) • N_a = 0,25 моль • 6,02 • 10²³ молекул/моль = 1,505 • 10²³ молекул. Формульна одиниця Fe₂O₃ складається з п’яти йонів: двох йонів Феруму та трьох йонів Оксигену. Визначаємо кількість формульних одиниць Fе₂Оз, які містять 1,505 • 10²³ йонів:

N(Fe₂O₃) = 1,505 • 10²³ йонів : 5 = 3,01 • 10²² формульних одиниць.

Знаходимо кількість речовини Fe₂O₃:

n(Fe_2O0₃) = N(Fe₂O₃) : N_A = 3,01 • 10²² : 6,02 • 10²³ 1/моль = 0,05 моль.

Обчислюємо масу Fe₂O₃:

m(Fe₂0O₃) = w(Fe₂O₃) • M(Fe₂O₃) = 0,05 моль • 160 г/моль = 8 г.

M(Fe₂O₃) = 160 г/моль.

Відповідь: m(Fe₂O₃) = 8 г.

252. Обчислимо масу алюміній оксиду, який утворюється під час повного розкладу гідроксиду:

М(Аl(ОН)₃) = 78 г/моль;

М(Аl₂0₃) = 102 г/моль.

Під час повного розкладу 156 г Al(OH)₃ утворюється 102 г Аl₂O₃, а під час повного розкладу 39 г Аl(ОН)₃ — х г Аl₂O₃.

За рівнянням реакції складаємо пропорцію:

39 г : 156 г = х : 102 г.

Звідки

25,5 г >20 г.

Відповідь. Алюміній гідроксид розклався не повністю.