Розв’язання вправ та завдань до підручника «ГЕОМЕТРІЯ» Г. П. Бевз 11 клас - 2011 рік
§ 23. Правильні многогранники
862.

Якщо у піраміді всі ребра рівні, то з них можна скласти правильний октаедр.
АB = а;
AM = а;
![]()
Відповідь: ![]()
863.
а) так; б) так.
864.
а) ні; б) так; в) ні.
865.

Якщо з однієї вершини куба провести три діагоналі бічних граней і їх кінці з’єднати відрізками, то утворена піраміда буде тетраедром.
866.
Сума плоских кутів при вершині правильних многогранників:
1) гексаедр 3 × 90° = 270°;
2) тетраедр 3 × 60° = 180°;
3) октаедр 4 × 60° = 240°;
4) ікосаедр 5 × 60° = 300°;
5) додекаедр 3 × 108° = 324°.
868.
Із центра куба його ребро видно під кутом ![]()
Із центра правильного октаедра його ребро видно під кутом 90°.
869.

Нехай дано правильний октаедр. FO = AO = OC = OM = 1 дм.
DAOM — прямокутний. AM2 = AO2 + OM2= 1 + 1 = 2; ![]()
Відповідь: ![]()
870.
Ребро октаедра AM = AB = 4 см.
Переріз ABCD — площина симетрії цього октаедра. ABCD — квадрат.
SABCD = 42 = 16 (см2). Переріз MDFB — площина симетрії цього октаедра.
MDFB — ромб.
BD — діагональ квадрата ABCD.
![]()
871.

Нехай ребро ікосаедра дорівнює а. Площа поверхні ікосаедра:
![]()
872.
Площа поверхні правильного октаедра дорівнює S.
![]()
873.
Якщо ребро правильного ікосаедра збільшити у 3 рази, то площа поверхні ікосаедра збільшиться. а — ребро;
— площа;
За — нове ребро; ![]()
Площа збільшиться у 9 разів.
874.
а) нехай дано тетраедр. MO ┴ ABC, OK ┴ AB, MK ┴ AB.
PMKO = а — лінійний кут двогранного кута при ребрі основи.
MB = a; AB = a. DMKB — прямокутний.
![]()
![]()
б)

MO ┴ ABCD; OP ┴ АВ; MP ┴ AB; M1P ┴ AB; DMPM1— лінійний кут
двогранного кута при ребрі АВ. AB = a; MB = а;
![]()
![]()
878.
Вершини куба будуть вершинами правильного тетраедра.
879.


Нехай дано куб з ребром а.
Центри його граней є вершинами многогранника — октаедра.
b — ребро октаедра. ![]()
![]()
880.
Ребро правильного тетраедра дорівнює а.
Многогранник, вершинами якого є центри граней даного тетраедра,
буде тетраедр з ребром b.
— висота грані тетраедра.

![]()
881.
Ребро правильного октаедра дорівнює а.
Центри граней даного октаедра є вершинами куба.
d2 = а2 + a2; d2= 2а2:
b — ребро куба.
![]()
![]()
882.

Нехай дано правильний додекаедр з ребром m.
Грані додекаедра — правильні п’ятикутники.
де AE = m;
PAOK = 36°; ![]()
![]()
![]()
![]()
Відповідь: ![]()
883.

AF, FE, FD, FC, FB — ребра грані ікосаедра.
DBEC — рівносторонній. FK ┴ BC. OK ┴ BC;
![]()
OK — радіус кола, вписаного в п’ятикутник ABCDE.
![]()
Кут при ребрі ікосаедра дорівнює ![]()
884.
У правильному октаедрі протилежні ребра паралельні, тому що переріз октаедра є квадрат, протилежні грані лежать у паралельних площинах.
887.

Перерізом тетраедрів AB1CD1і C1BA1D є правильний октаедр MNPKLD.
Він має 6 вершин, які знаходяться у точках перетину діагоналей грані куба, перерізом тетраедра є квадрат MPKD.
888.
Правильного многогранника, гранями якого є правильні n-кутники (при n і 6),
не існує.
У всіх многогранних кутах сума плоских кутів при вершині менша 360°.
Плоский кут правильного n-кутника, якщо n = 6, 120°, 120°. 6 = 720°.
890.
У будь-якому многогранному куті сума плоских кутів при вершині менша ніж 360°. В тетраедрі у кожній вершині сходиться три ребра.
Плоский кут 3 × 60° = 180°. У октаедра 4 × 60° = 240°; у куба 3 × 90° = 270°; у додекаедра 108° × 3 = 324°; у ікосаедра 60° × 5 = 300°. Правильні многокутники з числом сторін більше або дорівнює шести не можуть бути гранями правильних многогранників, тому їх існує тільки п’ять.
893.

Нехай перерізом правильного ікосаедра є правильний десятикутник, тоді він проходить через середини його ребер. b — ребро десятикутника.
PBOC = 360° : 10 = 36°;
![]()
![]()
![]()
Перша публікація: 01/01/2011
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.