Соціальна географія - М. І. Білецький, І. В. Ванда, Л. І. Котик 2014

Словник термінів
Географія соціально-побутового комплексу

Виробництво — економічна діяльність, результатом якої є продукція. Поняття використовують для позначення всіх видів економічної діяльності. Для позначення виробництва можна використовувати і точніші терміни: надання послуг, оброблення, перероблення тощо залежно від сфери діяльності. Обсяг виробництва вимірюють за допомогою різних методів у натуральному чи вартісному вираженні.

Виробнича сфера — усі види діяльності людини, у яких створюють матеріальні блага та забезпечують їхню доставку до споживача.

Галузь — сукупність якісно однорідних груп господарських одиниць, які виробляють продукцію, надають послуги та здійснюють інші види суспільної діяльності.

Географія сфери послуг — галузева дисципліна соціальної географії, що вивчає закономірності й особливості геопросторової організації третинного сектора економіки (сфери послуг).

Головна галузь — галузь, що виробляє продукцію, надає послуги у великому обсязі й зосереджує в собі велику кількість праці та капіталу.

Депресивна територія — реґіон (чи його частина), рівень розвитку якого (якої) за показниками, визначеними Законом України «Про стимулювання розвитку реґіонів», є найнижчим серед територій відповідного типу.

Депресивний регіон — просторово-локальне утворення, у якому через економічні, політичні, соціальні, екологічні та інші причини перестають діяти стимули саморозвитку, а отже, немає підстав розраховувати на самостійний вихід із кризової ситуації.

Депресія — застій в економіці, для якого характерні відсутність підйому виробництва і ділової активності, низькі попити на товари і послуги, безробіття.

Диверсифікація — загальна ділова практика, спрямована на розширення номенклатури товарів і послуг і/чи географії збуту, для того щоб роззосередити ризик і знизити залежність від циклічності бізнесової діяльності.

Динамічна галузь — галузь, темпи зростання якої протягом аналізованого періоду перевищують середні темпи зростання господарства реґіону.

Диференціювання — процес, під час якого ускладнюється територіальна структура географічного утворення, зростає його строкатість (диференціація).

Допоміжна галузь — галузь, що забезпечує напівфабрикатами, виробничими послугами, засобами, у тому числі будівництвом, головні галузі та галузі спеціалізації.

Економічна діяльність — процес виробництва продукції (товарів і послуг), який відбувається з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічну діяльність характеризують: витрати на виробництво, процес виробництва та випуск продукції чи надання послуг.

Інвестиція — грошові, майнові, інтелектуальні цінності, що їх вкладають у різні види діяльності у виробничій та невиробничій сферах. Розрізняють інноваційні, інтелектуальні, капітальні, портфельні, прямі інвестиції.

Інноваційна діяльність — вид діяльності, пов’язаний із трансформацією наукових досліджень і розробок, інших науково— технологічних досягнень у новий чи поліпшений продукт, уведений на ринок, у новий чи поліпшений технологічний процес, який використовують у практичній діяльності, чи новий підхід до соціальних послуг.

Інновація — нововведення у сфері науки, виробництва, сфері послуг і в діяльності органів управління регіонального та локального рівнів, які ведуть до зміни функціонування зазначених структур, а також до трансформації компонентної й територіальної будови реґіональної суспільної системи й оновлення всіх сфер діяльності людини.

Комплексність — об’єктивні технологічні й економічні взаємозв’язки і пропорції між окремими виробництвами (підприємствами), які дають змогу максимально і раціонально з погляду територіального поділу праці використовувати природні, трудові й інші економічні ресурси, а також вигоди економіко—географічного положення й отримувати значний додатковий економічний ефект за інших однакових умов розміщенням підприємств у вигляді певних територіальних поєднань (М. Паламарчук, 1968).

Концентрування — процес, під час якого щільність (інтенсивність) явища на одній території підвищується швидше, ніж на інших досліджуваних територіях.

Криза — різкий, крутий перелом у чомусь, тяжке перехідне становище.

Криза економічна — різке погіршення економічного стану країни, яке супроводжується значним спадом виробництва, порушенням виробничих зв’язків, зростанням безробіття, зниженням життєвого рівня населення.

Криза соціальна — найгостріша форма прояву соціальних суперечностей, пов’язана з порушенням соціальної стабільності.

Маркетинг — функції збуту, реклами, розподілу і планування номенклатури продукції та дослідження ринку.

Оборот ресторанного господарства — товарообіг підприємств (їдальні, кафе, ресторани, піцерії тощо), які ведуть діяльність з ресторанного господарства.

Оборот роздрібної торгівлі — роздрібний товарообіг підприємств (крамниці, аптеки, кіоски, палатки, автозаправні станції), які ведуть діяльність з роздрібної торгівлі.

Галузь обслуговування — забезпечує населення реґіону, а також суспільне невиробниче споживання продуктами і послугами.

Оптимум Парето — варіанти розвитку економіки, які не можна поліпшити для одних реґіонів, не погіршуючи стану інших.

Основний вид економічної діяльності — вид діяльності суб’єкта, на який припадає найбільший внесок у валову додану вартість (або інший визначений критерій).

Підприємництво — діяльність, метою якої є одержання прибутку.

Планомірність — форма розвитку господарства, за якої регулюванням забезпечують збалансований, пропорційний розвиток його галузей.

Побутова послуга — вид діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, спрямований на задоволення конкретної побутової потреби особи (виконання різноманітних ремонтних робіт, послуги з ведення домашнього господарства, виготовлення речей особистого вжитку на індивідуальне замовлення тощо).

Поляризація — розвиток, під час якого явища, характерні для однієї території, функціонально пов’язані зі зворотними явищами, які фіксують на інших територіях.

Послуга — дія, результат якої отримують у процесі її надання. Результатом послуги є корисний ефект — задоволення потреби особи; діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що відбувається за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (Закон України «Про захист прав споживачів», редакція 02.12.2012 р.).

Потенціал — сукупність наявних засобів, можливостей, джерел.

Приватизація — форма прояву процесу роздержавлення, що полягає в передачі державного майна за кошти чи цінні папери (ваучери, приватизаційні сертифікати) в колективну, акціонерну, приватну власність фізичним чи юридичним особам.

Продавець — суб’єкт господарювання, який, згідно з договором, реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації (Закон України «Про захист прав споживачів», редакція 02.12.2012 р.).

Продукція — будь—які виріб (товар), робота чи послуга, яку виготовляють, виконують чи надають для задоволення суспільних потреб (Закон України «Про захист прав споживачів», редакція 02.12.2012 р.).

Реалізація — діяльність суб’єктів господарювання з продажу товарів (робіт, послуг) (Закон України «Про захист прав споживачів», редакція 02.12.2012 р.).

Ресторан — заклад громадського харчування, для якого характерні висока якість послуг, широке меню (переважають страви складного приготування, є фірмові страви, страви від шеф— кухара), надання послуг з розваг та відпочинку.

Ресторанне господарство — сукупність підприємств (закладів ресторанного господарства) різних організаційно-правових форм і приватних підприємців, які займаються виробництвом, реалізацією та організацією надання послуг для задоволення потреб споживачів у харчуванні з організацією дозвілля або без нього.

Реструктуризація — засіб забезпечення оптимального функціонування суб’єктів економіки у безперервно мінливому ринковому середовищі згідно зі стратегією їхнього розвитку вжиттям системи заходів організаційно-економічного, техніко-технологічного і фінансового характеру, спрямованих на зростання ефективності виробництва, підвищення конкурентоспроможності та зміцнення фінансової стійкості.

Робота — діяльність виконавця, результатом якої є виготовлення товару або зміна його властивостей за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (Закон України «Про захист прав споживачів», редакція 02.12.2012 р.).

Розвиток економіки — загальне поняття, яке означає абсолютну і відносну зміну макроекономічних показників, що характеризують стан економіки країни протягом тривалого періоду (кварталу, року, декількох років тощо).

Соціальна ефективність — оцінка відповідності результатів господарської діяльності основним потребам і цілям суспільства.

Соціально—економічна привабливість реґіону — рівень задоволення фінансових, виробничих, соціальних, організаційних та інших вимог чи інтересів зацікавленої особи або групи осіб (громади, інвестора, підприємця, держави тощо) щодо конкретного реґіону; становище реґіону в конкретний момент, тенденції його розвитку, які відображені в господарській діяльності, рівні та якості життя населення, розвитку соціальної інфраструктури; відповідність реґіону основним цілям зацікавленої особи чи групи осіб, які полягають у прибутковості, комфортності ведення бізнесової діяльності, безризиковості, соціальній стабільності тощо.

Спеціалізація — економічна орієнтація території на виготовлення продукції і надання послуг для внутрішнього та, особливо, зовнішнього щодо певної території споживання (О. І. Шаблій, 2003).

Споживач — фізична особа, яка купує, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника (Закон України «Про захист прав споживачів», редакція 02.12.2012 р.).

Споживчий кредит — кошти, які надає кредитодавець (банк або інша фінансова установа) споживачеві на придбання продукції (Закон України «Про захист прав споживачів», редакція 02.12.2012 р.).

Стабілізація економіки — попередження, сповільнення економічного спаду, утримання, закріплення показників функціонування економіки на певному рівні, оздоровлення господарства.

Структура господарства — склад і співвідношення основних складових господарства: сфер, секторів, підрозділів, галузей, видів виробництва, видів господарської діяльності.

Стягування — процес концентрування, спричинений переміщенням об’єктів від периферії до ядра концентрату (фокуса).

Суспільний поділ праці — історична форма організації суспільної праці, за якої окремі групи виробництв закріплюються на тривалий період за певними видами виробничої діяльності.

Сфера послуг — сукупність видів діяльності, функціональне призначення яких полягає в задоволенні потреб населення (житлово—комунальне господарство, побутове обслуговування, охорона здоров’я, роздрібна торгівля, освіта тощо).

Торгівля — вид підприємницької діяльності, пов’язаний з купівлею-продажем товарів.

Торговельне приміщення — майновий комплекс, який займає окрему споруду (офісне приміщення) або який розміщено у спеціально призначеній та обладнаній для торгівлі споруді, де суб’єкт господарювання провадить діяльність з реалізації товару (Закон України «Про захист прав споживачів», редакція 02.12.2012 р.).

Якість соціальних послуг — суттєві ознаки послуг, які задовольняють вимоги стандарту. До критеріїв якості соціальних послуг належать: географічна доступність, соціальна доступність, рівність у розподілі послуг, відповідність потребам населення, ефективність, економічність.