Соціальна географія - М. І. Білецький, І. В. Ванда, Л. І. Котик 2014
Словник термінів
Географія культурно-освітнього комплексу
Академія — вищий навчальний заклад четвертого рівня акредитації, який провадить освітню діяльність, пов’язану зі здобуттям вищої освіти та кваліфікації у певній галузі науки, виробництва, освіти, культури і мистецтва, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є провідним науково—методичним центром у сфері своєї діяльності і має відповідний рівень кадрового та матеріально— технічного забезпечення (Закон України «Про вищу освіту», редакція 19.01.2010 р.).
Акредитований вищий навчальний заклад — вищий навчальний заклад, що визнаний спроможним провадити освітню діяльність, пов’язану зі здобуттям вищої освіти та кваліфікації за напрямами і спеціальностями відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів, не менше двох третин із яких є акредитованими (Закон України «Про вищу освіту», редакція 19.01.2010 р.).
Асистент—стажист — особа, яка має повну вищу освіту й освітньо-кваліфікаційний рівень магістра або спеціаліста, навчається в асистентурі-стажуванні вищих навчальних закладів мистецького профілю з метою удосконалення творчої майстерності (Закон України «Про вищу освіту», редакція 19.01.2010 р.).
Аспірант (ад’юнкт) — особа, яка має повну вищу освіту і освітньо-кваліфікаційний рівень магістра або спеціаліста, навчається в аспірантурі (ад’юнктурі) вищого навчального закладу або наукової установи для підготовки дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук (Закон України «Про вищу освіту», редакція 19.01.2010 р.).
Базова мережа закладів культури — комплекс підприємств, установ, організацій і закладів культури державної і комунальної форм власності, діяльність яких спрямована на створення умов для забезпечення розвитку творчості людини, збирання, збереження, використання і поширення інформації про матеріальні та духовні культурні цінності, наукові розробки, а також на забезпечення цілісності культурного простору України, доступності національного культурного надбання, дотримання прав громадян у сфері культури (Закон України «Про культуру», редакція 12.12.2012 р.).
Безперервна освіта — концепція, за якою освіту розглядають як процес, що охоплює все життя людини. У безперервній освіті особливу вагу приділяють освіті дорослих — підвищенню професійної кваліфікації, перепідготовці у процесі зміни професії, освіті під час адаптації до соціальних умов, дозвіллєвій освіті тощо.
Вечірня (змінна) школа II-III ступенів — навчальний заклад для громадян, які не мають змоги навчатися у школах з денною формою навчання (Закон України «Про загальну середню освіту», редакція 16.10.2012 р.).
Вища освіта — рівень освіти, який особа здобуває у вищому навчальному закладі внаслідок послідовного, системного та цілеспрямованого процесу засвоєння змісту навчання, що ґрунтується на повній загальній середній освіті й завершується здобуттям певної кваліфікації за підсумками державної атестації (Закон України «Про вищу освіту», редакція 19.01.2010 р.).
Вищий навчальний заклад — освітній, освітньо-науковий заклад, який заснований і діє відповідно до законодавства про освіту, реалізує відповідно до наданої ліцензії освітньо-професійні програми вищої освіти за певними освітніми та освітньо-кваліфікаційними рівнями, забезпечує навчання, виховання та професійну підготовку осіб відповідно до їхнього покликання, інтересів, здібностей та нормативних вимог у галузі вищої освіти, а також провадить наукову та науково— технічну діяльність (Закон України «Про вищу освіту», редакція 19.01.2010 р.).
Вищий навчальний заклад I-II рівнів акредитації — навчальний заклад для задоволення потреб громадян за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодшого спеціаліста і бакалавра з одночасним завершенням здобуття повної загальної середньої освіти (Закон України «Про загальну середню освіту», редакція 16.10.2012 р.).
«Відтік інтелекту» («відтікрозуму») — еміграція з країни учених, висококваліфікованих спеціалістів (переважно технічних та прикладних спеціальностей) з політичних, економічних, соціальних та інших причин.
Гімназія (гімназія-інтернат) — навчальний заклад II-III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів відповідно до профілю (Закон України «Про загальну середню освіту», редакція 16.10.2012 р.).
Грант — фінансові ресурси, що їх надають на безповоротній основі суб’єкту, який провадить діяльність у сфері культури, освіти для реалізації культурно-мистецького, освітнього проекту (Закон України «Про культуру», редакція 12.12.2012 р.).
Діяльність у сфері культури (культурна діяльність) — творча, господарська, наукова, бібліотечна, інформаційна, музейна, освітня, культурно-дозвіллєва та розважальна діяльність, спрямована на створення, тиражування, розповсюдження, демонстрування, популяризацію, збереження і використання культурних благ та культурних цінностей для задоволення культурних потреб громадян (Закон України «Про культуру», редакція 12.12.2012 р.).
Докторант — особа, яка має науковий ступінь кандидата наук і зарахована до докторантури для підготовки дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук (Закон України «Про вищу освіту», редакція 19.01.2010 р.).
Дошкільний навчальний заклад — навчальний заклад, що забезпечує реалізацію права дитини на здобуття дошкільної освіти, її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту (Закон України «Про дошкільну освіту», редакція 01.01.2009 р.).
Екстерн — особа, яка у визначеному порядку зарахована до вищого навчального закладу, має відповідний освітній, освітньо-кваліфікаційний рівень і навчається за екстернатною формою навчання з метою здобуття певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів (Закон України «Про вищу освіту», редакція 19.01.2010 р.).
Загальна середня освіта — цілеспрямований процес оволодіння систематизованими знаннями про природу, людину, суспільство, культуру та виробництво засобами пізнавальної і практичної діяльності, результат якого — інтелектуальний, соціальний і фізичний розвиток особистості, що є основою для подальшої освіти і трудової діяльності (Закон України «Про загальну середню освіту», редакція 16.10.2012 р.).
Загальноосвітній навчальний заклад — навчальний заклад, що забезпечує реалізацію права громадян на загальну середню освіту (Закон України «Про загальну середню освіту», редакція 16.10.2012 р.).
Заклад культури — юридична особа, основною діяльністю якої є діяльність у сфері культури, або структурний підрозділ юридичної особи, функції якого полягають у провадженні діяльності у сфері культури (Закон України «Про культуру», редакція 12.12.2012 р.).
Здобувач — особа, яка прикріплена до аспірантури або докторантури вищого навчального закладу чи наукової установи і готує дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата наук без навчання в аспірантурі, або особа, яка має науковий ступінь кандидата наук і готує дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора наук без перебування в докторантурі (Закон України «Про вищу освіту», редакція 19.01.2010 р.).
Зміст навчання — структура, зміст і обсяг навчальної інформації, засвоєння якої забезпечує особі можливість здобуття вищої освіти і певної кваліфікації (Закон України «Про вищу освіту», редакція 19.01.2010 р.).
Інститут — вищий навчальний заклад ІІІ або ІV рівня акредитації або структурний підрозділ університету, академії, який провадить освітню діяльність, пов’язану зі здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у певній галузі науки, виробництва, освіти, культури і мистецтва, проводить наукову, науково—методичну та науково—виробничу діяльність і має відповідний рівень кадрового та матеріально—технічного забезпечення (Закон України «Про вищу освіту», редакція 19.01.2010 р.).
Інтелектуальний капітал — знання, навики, виробничий досвід окремих осіб та нематеріальні активи (патенти, бази даних, програмне забезпечення, торгові знаки), які доцільно використовувати для суттєвого збільшення прибутку, реалізації бізнес-проектів, проектів соціально-економічного розвитку окремого підприємства та цілого реґіону тощо.
Інтелектуальні інвестиції — інвестування підготовки фахівців, наукових розробок тощо.
Інтерн — особа, яка має повну вищу освіту і освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста медичного або фармацевтичного спрямування, навчається з метою отримання кваліфікації лікаря або провізора певної спеціальності відповідно до переліку лікарських або провізорських посад.
Інфраструктура — поєднання споруд, будинків, інженерних комунікаційних мереж і систем, які прямо не належать до виробництва, але необхідні для виробництва матеріальних благ і забезпечення повсякденної життєдіяльності населення.
Колегіум (колегіум-інтернат) — навчальний заклад II-III ступенів філологічно-філософського та (або) культурно-естетичного профілю (Закон України «Про загальну середню освіту», редакція 16.10.2012 р.).
Коледж — вищий навчальний заклад ІІ рівня акредитації або структурний підрозділ вищого навчального закладу ІІІ або ІV рівня акредитації, який провадить освітню діяльність, пов’язану зі здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у споріднених напрямах підготовки (якщо є структурним підрозділом вищого навчального закладу ІІІ або ІV рівня акредитації або входить до навчального чи навчально-науково-виробничого комплексу) або за кількома спорідненими спеціальностями і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення (Закон України «Про вищу освіту», редакція 19.01.2010 р.).
Конкурентоспроможність — відповідність вимогам ринку.
Консерваторія (музична академія) — вищий навчальний заклад ІІІ або IV рівня акредитації, який провадить освітню діяльність, пов’язану зі здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у галузі культури і мистецтва — музичних виконавців, композиторів, музикознавців, викладачів музичних дисциплін, проводить наукові дослідження, є провідним центром у сфері своєї діяльності і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення (Закон України «Про вищу освіту», редакція 19.01.2010 р.).
Культурний простір України — сфера, в якій відповідно до законодавства провадять культурну діяльність і задовольняють культурні, інформаційні та дозвіллєві потреби громадян, що охоплює, зокрема, радіо і телебачення, періодичні друковані видання та книговидавничу продукцію, ринок культурних благ, а також культурно-истецьке середовище (Закон України «Про культуру», редакція 12.12.2012 р.).
Культурні блага — товари та послуги, які виробляють у процесі провадження діяльності у сфері культури для задоволення культурних потреб громадян (книги, художні альбоми, аудіовізуальні твори та їхнє демонстрування, аудіопродукція (музичні звукозаписи), твори та документи на новітніх носіях інформації, вироби художніх промислів, театральні та циркові вистави, концерти, культурно-освітні послуги тощо) (Закон України «Про культуру», редакція 12.12.2012 р.).
Курсант — особа, яка у визначеному порядку зарахована до військового вищого навчального закладу і навчається з метою здобуття певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів (Закон України «Про вищу освіту», редакція 19.01.2010 р.).
Ліцей (ліцей-інтернат) — навчальний заклад III ступеня з профільним навчанням та допрофесійною підготовкою (може надавати освітні послуги II ступеня, починаючи з 8-го класу) (Закон України «Про загальну середню освіту», редакція 16.10.2012 р.).
Ліцензування — процедура визнання спроможності вищого навчального закладу певного типу розпочати освітню діяльність, пов’язану зі здобуттям вищої освіти та кваліфікації, відповідно до вимог стандартів вищої освіти, а також до державних вимог щодо кадрового, науково-методичного та матеріально— технічного забезпечення (Закон України «Про вищу освіту», редакція 19.01.2010 р.).
Мистецтво — творча художня діяльність у сферах літератури, архітектури, скульптури, живопису, графіки, декоративно-вжиткового мистецтва, музики, танцю, театру, кіно та інші види діяльності людини, що відображають дійсність у художніх образах (Закон України «Про культуру», редакція 12.12.2012 р.).
Музей — культурно-освітній та науково-дослідницький заклад, призначений для вивчення, збереження та популяризації пам’яток природи, матеріальної і духовної культури. З 1977 р. відзначають щорічний Міжнародний день музеїв (18 травня).
Навчально-реабілітаційний центр — навчальний заклад для дітей з особливими освітніми потребами, що зумовлені складними вадами розвитку (Закон України «Про загальну середню освіту», редакція 16.10.2012 р.).
Науковий парк — організація, керована фахівцями з метою підвищення ефективності діяльності своїх партнерів запровадженням культури інновацій та підвищенням конкурентоспроможності супутніх підприємств і установ, заснованих на знаннях. Для досягнення цілей науковий парк керує потоком знань і технологій між університетами, науково—дослідними інститутами, компаніями і ринками; сприяє створенню і зростанню компаній, заснованих на інноваціях, переміщенням їх в інкубатори і передачею їм частини активів; надає високоякісне приміщення, устаткування й інші додаткові послуги.
Науковий потенціал — сукупна можливість національної економічної системи генерувати необхідні знання, що втілюється в кількісних і якісних характеристиках винаходів та нововведень і визначена кількістю та професійністю вчених, які працюють у різних сферах науки.
Науково-педагогічні працівники — особи, які за основним місцем роботи у вищих навчальних закладах ІІІ і ІV рівнів акредитації професійно займаються педагогічною діяльністю в поєднанні з науковою та науково—технічною діяльністю (Закон України «Про вищу освіту», редакція 19.01.2010 р.).
Національна безпека — захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечено сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам.
Національний культурний продукт — культурні блага і культурні цінності, створені (надані) вітчизняним виробником (Закон України «Про культуру», редакція 12.12.2012 р.).
Ніч музеїв — акція, яка дає змогу оглянути музейні експозиції вночі, звичайно приурочена до Міжнародного дня музеїв. Головна мета акції: показати можливості й потенціал сучасних музеїв, залучити до відвідування музеїв молодь. Уперше проведена 1997 р. у м. Берлін (Німеччина). Українські музеї долучилися до акції 2008 р.
Об’єкти культурного призначення — цілісні майнові комплекси клубних закладів (клубів, будинків культури, палаців культури тощо), парків культури та відпочинку, бібліотек, музеїв, архівів історико-культурних заповідників, театрально— видовищних закладів (театрів, філармоній, концертних організацій, музичних колективів, ансамблів тощо), кінотеатрів, інших закладів культури; пам’ятки культурної спадщини, предмети колекцій, зібрання, фонди, будівлі, споруди культурного призначення та інші культурні цінності (Закон України «Про культуру», редакція 12.12.2012 р.).
Освіта — процес і результат засвоєння систематичних знань, умінь та навичок. Є основою інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства й держави.
Освітні рівні — характеристика освіти за ознаками ступеня сформованості інтелектуальних якостей особи, достатніх для здобуття знань та умінь. В Україні визначено такі освітні рівні: початкова загальна освіта, базова загальна середня освіта, повна загальна середня освіта, професійно-технічна освіта, неповна вища освіта, базова вища освіта, повна вища освіта (Закон України «Про освіту», редакція 19.01.2010 р.).
Освітня діяльність — діяльність, пов’язана з наданням послуг для здобуття вищої освіти, з видачею відповідного документа (Закон України «Про вищу освіту», редакція 19.01.2010 р.).
Педагогічні працівники — особи, які за основним місцем роботи у вищих навчальних закладах професійно займаються педагогічною діяльністю (Закон України «Про вищу освіту», редакція 19.01.2010 р.).
Позашкільний навчально-виховний заклад — навчальний заклад для виховання дітей та задоволення їхніх потреб у додатковій освіті за інтересами (науковими, технічними, художньо— естетичними, спортивними тощо) (Закон України «Про загальну середню освіту», редакція 16.10.2012 р.).
Працівник культури (працівник у сфері культури) — професійний творчий працівник або працівник закладу культури чи інша фізична особа, яка провадить діяльність у сфері культури (Закон України «Про культуру», редакція 12.12.2012 р.).
Професійно-технічний навчальний заклад — навчальний заклад для забезпечення потреб громадян у професійно-технічній і повній загальній середній освіті (Закон України «Про загальну середню освіту», редакція 16.10.2012 р.).
Санаторна школа (школа-інтернат) I-III ступенів — навчальний заклад з відповідним профілем для дітей, які потребують тривалого лікування (Закон України «Про загальну середню освіту», редакція 16.10.2012 р.).
Соціальна інфраструктура — комплекс галузей, які безпосередньо пов’язані з забезпеченням нормальної життєдіяльності людей, відтворенням працересурсного потенціалу. Соціальна інфраструктура охоплює освіту, охорону здоров’я, культуру, житлово-комунальне господарство, пасажирський транспорт і зв’язок, побутове обслуговування.
Спеціальна школа (школа-інтернат) I-III ступенів — навчальний заклад для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку (Закон України «Про загальну середню освіту», редакція 16.10.2012 р.).
Студент (слухач) — особа, яка у визначеному порядку зарахована до вищого навчального закладу і навчається за денною (очною), вечірньою або заочною, дистанційною формами навчання з метою здобуття певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів (Закон України «Про вищу освіту», редакція 19.01.2010 р.).
Театр — заклад культури або колектив, діяльність якого спрямована на створення, публічне виконання та публічний показ творів театрального мистецтва.
Технікум (училище) — вищий навчальний заклад І рівня акредитації або структурний підрозділ вищого навчального закладу ІІІ або ІV рівня акредитації, який провадить освітню діяльність, пов’язану зі здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації за кількома спорідненими спеціальностями, і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення (Закон України «Про вищу освіту», редакція 19.01.2010 р.).
Університет — багатопрофільний вищий навчальний заклад ІV рівня акредитації, який провадить освітню діяльність, пов’язану зі здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації широкого спектра природничих, гуманітарних, технічних, економічних та інших напрямів науки, техніки, культури і мистецтв, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є провідним науково-методичним центром, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, відповідний рівень кадрового і матеріально-технічного забезпечення, сприяє поширенню наукових знань та веде культурно-просвітницьку діяльність (Закон України «Про вищу освіту», редакція 19.01.2010 р.).
Учень (вихованець) — особа, яка навчається і виховується в одному з загальноосвітніх навчальних закладів. Зарахування учнів до загальноосвітніх навчальних закладів відбувається, зазвичай, з 6 років (Закон України «Про загальну середню освіту», редакція 16.10.2012 р.).
Школа-інтернат I-III ступенів — навчальний заклад з частковим або повним утриманням за кошт держави дітей, які потребують соціальної допомоги (Закон України «Про загальну середню освіту», редакція 16.10.2012 р.).
Якість вищої освіти — сукупність якостей особи з вищою освітою, що відображає її професійну компетентність, ціннісну орієнтацію, соціальну спрямованість і зумовлює здатність задовольняти як особисті духовні і матеріальні потреби, так і потреби суспільства (Закон України «Про вищу освіту», редакція 19.01.2010 р.).
Якість освітньої діяльності — сукупність характеристик системи вищої освіти та її складових, яка визначає її здатність задовольняти визначені й передбачені потреби окремої особи або (та) суспільства (Закон України «Про вищу освіту», редакція 19.01.2010 р.).
Перша публікація: 01/01/2014
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.