Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) - М. М. Книш 2013
2. Навчально-методичний розділ
2.1. Завдання практичних, семінарських, самостійних робіт змістовного модуля 1
§3. Типологія країн Латинської Америки та Карибського басейну
Мета: засвоєння студентами знань про сутність, різні концепції побудови типології країн та особливості типології країн макрорегіону.
В результаті вивчення цієї теми студентові необхідно:
Знати:
— критерії типології країн;
— наукові підходи міжнародних організацій та вчених до типології країн;
— типологію країн Латинської Америки і Карибського басейну.
Вміти:
— складати синтетичну карту макрорегіону;
— створювати таблицю головних макропоказників, гістограму, структурні діаграми, що характеризують типології країн макрорегіону.
Головні терміни і поняття:
— країна-еталон;
— країни середніх можливостей
— розвитку;
— країни-експортери нафти;
— критерії типізації;
— малі острівні країни з високими доходами;
— найменш розвинеш країни;
— нові індустріальні країни;
— тип країни;
— типізація;
— типологія.
Завдання практичної роботи
1. Сформуйте таблицю розподілу головних макропоказників: площі (тис. км2), населення (млн осіб), ВВП (млрд дол. США), ВВП на одну особу (дол. США) у різних країнах макрорегіону, використовуючи дод. А.1, А.4. Обчисліть частку різних типів країн у території, населенні, ВВП макрорегіону (%).
2. Створіть кругові або стовпчикові структурні діаграми (за результатами розрахунків часток окремих типів країн), на яких зобразіть співвідношення різних типів країн макрорегіону за територією, людністю, ВВП (%).
3. Побудуйте гістограму «Розподіл різних типів країн макрорегіону за рівнем економічного розвитку (ВВП на одну особу, доларів)» за розрахунками таблиці.
4. Зобразіть на контурній карті способом кольорового фону типи країн Латинської Америки і Карибського басейну.
Література
1. Атлас світу / [відп. ред. О. Вакуленко]. — К. : Картографія, 2004. — 139 с.
2. Безуглий В. В. Регіональна економічна та соціальна географія світу : посібник / В. В. Безуглий, С. В. Козинець. — К. : Академія, 2003. — С. 77-88.
3. Довідковий атлас світу / [В. В. Молочко, Ж. Є. Бонк, І. Л. Дрогушевська та ін.]. — К. : Картографія, 2010. — С. 101.
4. Економічна і соціальна географія країн світу : навч. посібник / [за ред. С. П. Кузика]. — Львів : Світ, 2005. — С. 47-66.
5. Книш М. М. Економічна і соціальна географія країн, що розвиваються : навч. посібник / М. М. Книш. — Львів : Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2006. — С. 27-42.
6. Книш М. М. Критерії побудови типології країн / М. М. Книш // Географія і сучасність : зб. наук. праць НПУ ім. М. П. Драгоманова. — Серія 4. — Вип. 16. — 2007. — С. 31-38.
7. Книш М. М. Концепції побудови типології країн: методологічний аспект / М. М. Книш // Географія і сучасність: зб. наук. праць НПУ ім. М. П. Драгоманова. — 2006. — Вип. 15. — С. 22-26.
8. Книш М. М. Методичні підходи до типології країн / М. М. Книш // Вісник ЛНУ ім. Івана Франка. — Серія : географія. — 2008 — Вип. 35. — С. 141-155.
9. Книш М. М. Ретроспективний аналіз типології країн / М. М. Книш // Наукові записки ТДПУ ім. Володимира Гнатюка. — Серія : географія. — № 2. — 2006. — С.101-109.
10. Книш М. М. Типологія: поняттєво-термінологічний аспект / М. М. Книш // Вісник ЛНУ ім. Івана Франка. — Серія: географія. — 2007. — Вип. 34. — С. 120-127.
11. Кузик С. П. Економічна і соціальна географія Америки : навч. посібник / С. П. Кузик, М. М. Книш. — Львів : Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 1999. — 300 с.
12. Латинская Америка : энцикл. справочник / [гл. ред. В. В. Вольский]. — Т. 1. — М. : Сов. энциклопедия, 1979. — 576 с.
13. Латинская Америка : энцикл. справочник / [гл. ред. В. В. Вольский]. Т. 2. — М. : Сов. энциклопедия, 1982. — 656 с.
14. Ровенчак І. І. Типологія країн світу : текст лекцій / І. І. Ровенчак. — Львів : ЛДУ ім. Івана Франка, 1997. — 24 с.
15. Типізація країн світу : текст лекцій / [упоряд. В. М. Юрківський, М. Д. Пістун, Я. Б.Олійник]. — К., 1998. — 14 с.
16. Ушакова Н. Г. Соціально-економічні типи країн : навч. посібник / Н. Г. Ушакова, І. І. Помінова. — К. : Професіонал, 2004. — 304 с.
17. Яценко Б. П. Країнознавство: основи теорії : навч. посібник / Б. П. Яценко, В. К. Бабарицька. — К. : Либідь, 2009. — С. 115-135.
18. Johnson W. W. The Andean Republics: Bolivia, Chile, Ecuador, Peru / W. W. Johnson. — New York : Time-Life Books, 1968. — 160 р.
Словник термінів і понять
Країна-еталон — країна з найвищими економічними та соціальними макропоказниками розвитку, яку використовують для порівняння з іншими країнами. Сьогодні такою є США.
Країни-експортери нафти — підтип країн, що розвиваються, для яких характерна вузька структура ВВП й експорту з домінуванням паливно- енергетичних галузей; високі темпи економічного розвитку і велика залежність країн від кон’юнктури цін на нафту і нафтопродукти на світовому ринку.
Країни середніх можливостей розвитку — це підтип країн, що розвиваються, який за головними економічними, і соціальними макропоказниками займає місце посередині між країнами з високими доходами і найменш розвиненими країнами. Більшість цих країн мають значний територіальний, природно-ресурсний і демографічний потенціал для подальшого економічного розвитку, проте їхні внутрішні фінансові ресурси недостатні і вони змушені залучати їх з розвинених країн, що призводить до зростання зовнішнього боргу. Основна частина населення зайнята в сільському господарстві. У структурі промисловості гірничодобувна промисловість різко переважає над обробною (домінують харчова, легка промисловості).
Критерії типізації — це критерії, які об’єднують низку країн в одну групу (тип, підтип) і водночас вирізняють їх з-поміж інших. Розрізняють кількісні (розміри території, кількість населення, обсяги ВВП, ВВП на одну особу і т. д.) і якісні (національні і регіональні традиції, суспільний лад і т. д.) критерії типізації.
Малі острівні країни з високими доходами — це підтип країн, що розвиваються, які володіють обмеженими природними ресурсами, територіальними, демографічними і внутрішніми економічними можливостями розвитку. В економіці провідне місце займає сфера послуг, зокрема банківський бізнес і туризм.
Найменш розвинені країни (НРК) — це підтип країн, що розвиваються, до яких ООН відносить країни, які характеризуються трьома соціально- економічними критеріями: ВВП на одну особу не перевищує 1005 доларів; частка обробної промисловості у ВВП менша 10%; частка неписьменних серед дорослого населення менша 20%. Для цих країн характерні такі показники: низький рівень економічного розвитку; низькі темпи приросту або спад ВВП; аграрно-сировинний характер економіки і експорту, мізерна частка у світовому ВВП; соціальна, політична нестабільність, абсолютна роль зовнішніх чинників у розвитку економіки.
Нові індустріальні країни (НІК) — це підтип країн, що розвиваються, для яких характерні прискорені щорічні темпи росту ВВП; структурні зміни економіки; частка обробної промисловості у ВВП перевищує 20%, а в експорті — 50%; активне формування науково-технічного потенціалу; зростання ролі в міжнародному поділі праці. Особлива роль у розвитку їхньої економіки належить зовнішнім фінансовим ресурсам, які вони отримали від міжнародних організацій.
Тип країни — це об’єктивно сформований і відносно стійкий комплекс властивих країні умов та особливостей розвитку, що характеризує її роль і місце в світовому співтоваристві на певному історичному етапі.
Типізація — групування країн за їхніми спільними ознаками і закономірностями розвитку.
Типологія — це вчення про типи країн, які виокремлені методом типізації.
Завдання та вправи для самостійної роботи
1. Побудуйте гістограму розподілу різних типів країн, що розвиваються за макрорегіонами (дод. Д.1).
2. Ознайомтеся з розділом «Типізація країн, що розвиваються» навчального посібника М. М. Книш «Економічна і соціальна географія країн, що розвиваються» [5, с. 27-42]. Порівняйте різні варіанти типології країн, розроблені міжнародними організаціями та науковцями.
3. Ознайомтеся зі статтею М. М. Книш «Ретроспективний аналіз типології країн « [9]. Назвіть вчених, які розробляли типізації країн, що розвиваються. Яка типізація країн, на Ваш погляд, є найвдалішою?
4. Проаналізуйте статтю М. М. Книш «Критерії побудови типології країн « [6]. Вкажіть критерії, за якими можна здійснити типізацію країн. Назвіть критерії, які є основою розробки багатьох типізацій.
5. Ознайомтесь зі статтею М. М. Книш «Методичні підходи до типології» (дод. Д). Поясніть суть традиційного і сучасного підходу до типізації. Наведіть приклади.
Запитання для самоперевірки
1. Які особливості має типізаційна структура країн Латинської Америки та Карибського басейну?
2. Назвіть тип країн макрорегіону, який в ієрархії рівнів економічного розвитку займає вищу сходинку. Які країни Латинської Америки та Карибського басейну належать до цього типу?
3. Назвіть тип країн, який в ієрархії рівнів соціально-економічного розвитку займає найнижчу сходинку.
4. Назвіть країну макрорегіону, яка належить до найменш розвинених країн. За якими критеріями виокремлюють НРК?
5. Вкажіть критерії, встановлені ООН 1991 р. для виокремлення НРК. Яку кількість країн сьогодні налічує цей тип країн?
6. Вкажіть, у якому напрямі, на Ваш погляд, відбуватиметься трансформація типізаційної структури макрорегіону Латинської Америки та Карибського басейну.
Мета: засвоєння студентами знань про сутність, різні концепції побудови типології країн та особливості типології країн макрорегіону.
В результаті вивчення цієї теми студентові необхідно:
Знати:
— критерії типології країн;
— наукові підходи міжнародних організацій та вчених до типології країн;
— типологію країн Латинської Америки і Карибського басейну.
Вміти:
— складати синтетичну карту макрорегіону;
— створювати таблицю головних макропоказників, гістограму, структурні діаграми, що характеризують типології країн макрорегіону.
Головні терміни і поняття:
— країна-еталон;
— країни середніх можливостей
— розвитку;
— країни-експортери нафти;
— критерії типізації;
— малі острівні країни з високими доходами;
— найменш розвинеш країни;
— нові індустріальні країни;
— тип країни;
— типізація;
— типологія.
Завдання практичної роботи
1. Сформуйте таблицю розподілу головних макропоказників: площі (тис. км2), населення (млн осіб), ВВП (млрд дол. США), ВВП на одну особу (дол. США) у різних країнах макрорегіону, використовуючи дод. А.1, А.4. Обчисліть частку різних типів країн у території, населенні, ВВП макрорегіону (%).
2. Створіть кругові або стовпчикові структурні діаграми (за результатами розрахунків часток окремих типів країн), на яких зобразіть співвідношення різних типів країн макрорегіону за територією, людністю, ВВП (%).
3. Побудуйте гістограму «Розподіл різних типів країн макрорегіону за рівнем економічного розвитку (ВВП на одну особу, доларів)» за розрахунками таблиці.
4. Зобразіть на контурній карті способом кольорового фону типи країн Латинської Америки і Карибського басейну.
Література
1. Атлас світу / [відп. ред. О. Вакуленко]. — К. : Картографія, 2004. — 139 с.
2. Безуглий В. В. Регіональна економічна та соціальна географія світу : посібник / В. В. Безуглий, С. В. Козинець. — К. : Академія, 2003. — С. 77-88.
3. Довідковий атлас світу / [В. В. Молочко, Ж. Є. Бонк, І. Л. Дрогушевська та ін.]. — К. : Картографія, 2010. — С. 101.
4. Економічна і соціальна географія країн світу : навч. посібник / [за ред. С. П. Кузика]. — Львів : Світ, 2005. — С. 47-66.
5. Книш М. М. Економічна і соціальна географія країн, що розвиваються : навч. посібник / М. М. Книш. — Львів : Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2006. — С. 27-42.
6. Книш М. М. Критерії побудови типології країн / М. М. Книш // Географія і сучасність : зб. наук. праць НПУ ім. М. П. Драгоманова. — Серія 4. — Вип. 16. — 2007. — С. 31-38.
7. Книш М. М. Концепції побудови типології країн: методологічний аспект / М. М. Книш // Географія і сучасність: зб. наук. праць НПУ ім. М. П. Драгоманова. — 2006. — Вип. 15. — С. 22-26.
8. Книш М. М. Методичні підходи до типології країн / М. М. Книш // Вісник ЛНУ ім. Івана Франка. — Серія : географія. — 2008 — Вип. 35. — С. 141-155.
9. Книш М. М. Ретроспективний аналіз типології країн / М. М. Книш // Наукові записки ТДПУ ім. Володимира Гнатюка. — Серія : географія. — № 2. — 2006. — С.101-109.
10. Книш М. М. Типологія: поняттєво-термінологічний аспект / М. М. Книш // Вісник ЛНУ ім. Івана Франка. — Серія: географія. — 2007. — Вип. 34. — С. 120-127.
11. Кузик С. П. Економічна і соціальна географія Америки : навч. посібник / С. П. Кузик, М. М. Книш. — Львів : Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 1999. — 300 с.
12. Латинская Америка : энцикл. справочник / [гл. ред. В. В. Вольский]. — Т. 1. — М. : Сов. энциклопедия, 1979. — 576 с.
13. Латинская Америка : энцикл. справочник / [гл. ред. В. В. Вольский]. Т. 2. — М. : Сов. энциклопедия, 1982. — 656 с.
14. Ровенчак І. І. Типологія країн світу : текст лекцій / І. І. Ровенчак. — Львів : ЛДУ ім. Івана Франка, 1997. — 24 с.
15. Типізація країн світу : текст лекцій / [упоряд. В. М. Юрківський, М. Д. Пістун, Я. Б.Олійник]. — К., 1998. — 14 с.
16. Ушакова Н. Г. Соціально-економічні типи країн : навч. посібник / Н. Г. Ушакова, І. І. Помінова. — К. : Професіонал, 2004. — 304 с.
17. Яценко Б. П. Країнознавство: основи теорії : навч. посібник / Б. П. Яценко, В. К. Бабарицька. — К. : Либідь, 2009. — С. 115-135.
18. Johnson W. W. The Andean Republics: Bolivia, Chile, Ecuador, Peru / W. W. Johnson. — New York : Time-Life Books, 1968. — 160 р.
Словник термінів і понять
Країна-еталон — країна з найвищими економічними та соціальними макропоказниками розвитку, яку використовують для порівняння з іншими країнами. Сьогодні такою є США.
Країни-експортери нафти — підтип країн, що розвиваються, для яких характерна вузька структура ВВП й експорту з домінуванням паливно- енергетичних галузей; високі темпи економічного розвитку і велика залежність країн від кон’юнктури цін на нафту і нафтопродукти на світовому ринку.
Країни середніх можливостей розвитку — це підтип країн, що розвиваються, який за головними економічними, і соціальними макропоказниками займає місце посередині між країнами з високими доходами і найменш розвиненими країнами. Більшість цих країн мають значний територіальний, природно-ресурсний і демографічний потенціал для подальшого економічного розвитку, проте їхні внутрішні фінансові ресурси недостатні і вони змушені залучати їх з розвинених країн, що призводить до зростання зовнішнього боргу. Основна частина населення зайнята в сільському господарстві. У структурі промисловості гірничодобувна промисловість різко переважає над обробною (домінують харчова, легка промисловості).
Критерії типізації — це критерії, які об’єднують низку країн в одну групу (тип, підтип) і водночас вирізняють їх з-поміж інших. Розрізняють кількісні (розміри території, кількість населення, обсяги ВВП, ВВП на одну особу і т. д.) і якісні (національні і регіональні традиції, суспільний лад і т. д.) критерії типізації.
Малі острівні країни з високими доходами — це підтип країн, що розвиваються, які володіють обмеженими природними ресурсами, територіальними, демографічними і внутрішніми економічними можливостями розвитку. В економіці провідне місце займає сфера послуг, зокрема банківський бізнес і туризм.
Найменш розвинені країни (НРК) — це підтип країн, що розвиваються, до яких ООН відносить країни, які характеризуються трьома соціально- економічними критеріями: ВВП на одну особу не перевищує 1005 доларів; частка обробної промисловості у ВВП менша 10%; частка неписьменних серед дорослого населення менша 20%. Для цих країн характерні такі показники: низький рівень економічного розвитку; низькі темпи приросту або спад ВВП; аграрно-сировинний характер економіки і експорту, мізерна частка у світовому ВВП; соціальна, політична нестабільність, абсолютна роль зовнішніх чинників у розвитку економіки.
Нові індустріальні країни (НІК) — це підтип країн, що розвиваються, для яких характерні прискорені щорічні темпи росту ВВП; структурні зміни економіки; частка обробної промисловості у ВВП перевищує 20%, а в експорті — 50%; активне формування науково-технічного потенціалу; зростання ролі в міжнародному поділі праці. Особлива роль у розвитку їхньої економіки належить зовнішнім фінансовим ресурсам, які вони отримали від міжнародних організацій.
Тип країни — це об’єктивно сформований і відносно стійкий комплекс властивих країні умов та особливостей розвитку, що характеризує її роль і місце в світовому співтоваристві на певному історичному етапі.
Типізація — групування країн за їхніми спільними ознаками і закономірностями розвитку.
Типологія — це вчення про типи країн, які виокремлені методом типізації.
Завдання та вправи для самостійної роботи
1. Побудуйте гістограму розподілу різних типів країн, що розвиваються за макрорегіонами (дод. Д.1).
2. Ознайомтеся з розділом «Типізація країн, що розвиваються» навчального посібника М. М. Книш «Економічна і соціальна географія країн, що розвиваються» [5, с. 27-42]. Порівняйте різні варіанти типології країн, розроблені міжнародними організаціями та науковцями.
3. Ознайомтеся зі статтею М. М. Книш «Ретроспективний аналіз типології країн « [9]. Назвіть вчених, які розробляли типізації країн, що розвиваються. Яка типізація країн, на Ваш погляд, є найвдалішою?
4. Проаналізуйте статтю М. М. Книш «Критерії побудови типології країн « [6]. Вкажіть критерії, за якими можна здійснити типізацію країн. Назвіть критерії, які є основою розробки багатьох типізацій.
5. Ознайомтесь зі статтею М. М. Книш «Методичні підходи до типології» (дод. Д). Поясніть суть традиційного і сучасного підходу до типізації. Наведіть приклади.
Запитання для самоперевірки
1. Які особливості має типізаційна структура країн Латинської Америки та Карибського басейну?
2. Назвіть тип країн макрорегіону, який в ієрархії рівнів економічного розвитку займає вищу сходинку. Які країни Латинської Америки та Карибського басейну належать до цього типу?
3. Назвіть тип країн, який в ієрархії рівнів соціально-економічного розвитку займає найнижчу сходинку.
4. Назвіть країну макрорегіону, яка належить до найменш розвинених країн. За якими критеріями виокремлюють НРК?
5. Вкажіть критерії, встановлені ООН 1991 р. для виокремлення НРК. Яку кількість країн сьогодні налічує цей тип країн?
6. Вкажіть, у якому напрямі, на Ваш погляд, відбуватиметься трансформація типізаційної структури макрорегіону Латинської Америки та Карибського басейну.
Перша публікація: 01/01/2013
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.