Ґрунтознавство і географія ґрунтів - С.П. Позняк 2010

Розділ 20. Картографування ґрунтового покриву
20.2. Види ґрунтових обстежень та їхнє призначення

Унаслідок ґрунтових обстежень, незалежно від техніки їхнього виконання, що змінюється залежно від призначення і природних особливостей об’єктів досліджень, одержуємо такі головні результати:

1) ґрунтову карту, на якій показано ґрунти, які домінують у досліджуваній місцевості, та їхнє поширення;

2) ґрунтовий нарис, в якому охарактеризовано умови ґрунтотворення, ґрунтові властивості та подано виробничу характеристику ґрунтів, зроблену на підставі цих властивостей та умов залягання ґрунтів.

Ґрунтово-картографічні дослідження завжди мають відповідати не лише сучасним виробничим запитам землекористувачів, але й передбачати шляхи подальшого раціонального використання ґрунтів, їхнє поліпшення та охорону.

Загальне значення мають ґрунтово-географічні дослідження, які провадять при первинному обстеженні природних умов і ресурсів певних районів з метою їхнього господарського використання. Метою ґрунтового обстеження у цьому випадку є загальний якісний облік земельного фонду на підставі вивчення місцевих особливостей ґрунтотворення та основних змін ґрунтового покриву в просторі. Матеріали досліджень такого типу характеризують ґрунтовий покрив великих територій у загальних його рисах, дають змогу виділити природні ґрунтові райони, виявити великі земельні масиви певного господарського призначення й дати загальний прогноз природних змін і можливих шляхів використання території. Така інформація має важливе значення як для ґрунтознавства, так і для низки суміжних наук.

Значна частина сучасних ґрунтово-картографічних робіт призначена для виконання більш вузьких і спеціальних завдань, які поставлено перед ґрунтознавством потребами сільського та лісового господарства, природоохоронних відомств. Найбільше практичне значення та масове використання мають такі види ґрунтово-картографічних робіт:

1. Ґрунтово -картографічні дослідження для організації сільськогосподарської території й агрономічного планування у сільськогосподарських підприємствах.

2. Ґрунтово -меліоративні обстеження, пов’язані зі зрошенням та осушенням земель.

3. Ґрунтові обстеження з метою лісовпорядкування, проведення лісокультурних і агролісомеліоративних робіт.

4. Ґрунтові дослідження, пов’язані з розміщенням, організацією та агротехнікою плодових садів, розсадників, плантацій цінних і нових культур (чай, тютюн, помаранчеві, нові технічні культури).

5. Ґрунтово-екологічне обстеження з метою виявлення негативних наслідків інтенсифікації сільськогосподарського виробництва і картографування ґрунтів, забруднених відходами промислових підприємств, радіоактивними елементами та речовинами, ґрунтів, які зазнають дії ерозійних процесів тощо.

Найбільше значення з перелічених видів ґрунтово-картографічних робіт мають, безперечно, великомасштабні ґрунтові обстеження території сільськогосподарських підприємств різної форми власності на землю, матеріали яких використовують для організації територій і господарського планування. У результаті таких досліджень отримуємо матеріал для вирішення таких питань: раціонального розміщення угідь і розроблення заходів щодо трансформації угідь; правильної побудови та розміщення сівозмін; підбору та посіву культур і сортів; диференційованого використання агротехніки й добрив; розроблення заходів для боротьби з ерозією ґрунтів, кам’янистістю, забрудненням, деградацією та іншими негативними процесами, що впливають на родючість ґрунтів; здійснення бонітетної та вартісної оцінки земель; ведення земельного кадастру тощо.

Ґрунтово-меліоративні дослідження є складовою меліоративних проектів. До них мають увійти дані для обґрунтування технічної можливості, екологічної та економічної доцільності тих чи інших заходів, необхідна розрахункова інформація для різного роду технічних рішень, пропозицій з сільськогосподарського освоєння та експлуатації меліорованих площ, прогнозування можливих змін і пропозиції з метою попередження таких небажаних явищ, як вторинне заболочення, засолення, осолонцювання, підкислення тощо.

До програми ґрунтових обстежень для цілей лісовпорядкування, лісокультурних і лісомеліоративних робіт належать: характеристика ґрунтових лісорослинних умов під різними типами лісу або для різних порід на відведених під лісові культури площах; визначення необхідних заходів для поліпшення цих умов; пропозиції лісогосподарського характеру тощо. Суттєві вимоги ставлять до ґрунтово-картографічних досліджень у разі вибору територій під сади, виноградники та інші цінні чи рідкісні культури.

Важливе значення мають ґрунтово-картографічні дослідження для територій дослідних станцій, сортовипробувальних дільниць, спеціалізованих господарств, для шляхового будівництва, рекультивації земель на місці шахтних териконів і кар’єрів з видобутку корисних копалин відкритим способом, для територій будівництва та експлуатації трубопроводів тощо.

Ґрунтово-екологічні дослідження проводять паралельно з усіма іншими видами ґрунтово-картографічних досліджень, якщо поставлене відповідне завдання, або самостійно при моніторингу ґрунтів і земельних ресурсів.