Ґрунтознавство і географія ґрунтів - С.П. Позняк 2010

Розділ 20. Картографування ґрунтового покриву
20.1. Ґрунт як об’єкт досліджень

Ґрунт як природний об’єкт досліджень має свої особливості, які й визначають методику досліджень і картографування.

По-перше, ґрунт має профільну будову, тобто набір генетичних горизонтів, сформованих у товщі материнських порід у ході ґрунтотворного процесу. На бір і співвідношення генетичних горизонтів у ґрунті залежить від конкретних природних умов — чинників ґрунтотворення. Для вивчення профільної будови ґрунту та відбору зразків за генетичними горизонтами необхідно закласти ґрунтовий розріз, щоб відкрити генетичні горизонти ґрунтового профілю.

По-друге, ґрунт як просторове утворення, що покриває земну поверхню, є континуумом, який штучно розділяють на окремі ареали при картографуванні ґрунтового покриву відповідно до прийнятої системи класифікації ґрунтів. Виділені на карті ґрунтові ареали утворюють систему, у своєму формуванні підпорядковану певним законам, які відомі як закони географії ґрунтів. Отож важливим завданням ґрунтознавства є дослідження просторової організації ґрунтового покриву та виявлення законів цієї організації.

По-третє, ґрунт і ґрунтовий покрив є важливими компонентами екосистеми та мають вивчатися у нерозривному зв’язку з усіма іншими її складовими. У ґрунтознавстві традиційно цю тезу реалізують, коли застосовують порівняльно-географічний підхід. Останніми роками як самостійний розділ генетичного ґрунтознавства розвивається екологія ґрунтів (І. П. Герасимов і М. А. Глазовська, 1960; І. А. Соколов, 1990; Л. О. Карпачевський, 1993; С. П. Позняк, 1999).

По-четверте, ґрунт є об’єктом сільськогосподарського виробництва, земельним ресурсом. З цієї позиції необхідно вирішувати проблеми його раціонального використання з метою отримання максимальної біопродукції без порушення цілісного стану ґрунту як системи, яка виконує важливі біосферні функції.