Теорія і методологія географічної науки - Мирослава Влах 2018

Суб’єкт наукового пізнання
Наукова комунікація: особливості, головні вимоги

Поняття академічного середовища. Академічне середовище як інтеґрація простору науки та освіти («The Bucharest Declaration on Ethical Values and Principles of Higher Education in the Europe Region», 2004).

Етичні цінності академічного середовища: чесність, довіра, справедливість, повага, відповідальність, підзвітність.

Вплив академічного середовища на розвиток суспільства і відповідальність за цей вплив.

Відкрита наука як громадський рух, мета якого зробити наукові дослідження, наукові дані та їхнє поширення доступними для усіх зацікавлених громадян суспільства, як для професіоналів, так і для аматорів; полегшення публікації та обігу, користування науковим знанням.

Громадська ініціатива у сфері відкритої науки («Budapest Open Access Initiative», 2002; «Berlin Declaration on Open Access to Knowledge in the Sciences and Humanities», 2003).

Відкритий доступ як модерна практика наукової комунікації.

Відкритий доступ — безкоштовний, постійний доступ у режимі реального часу до повнотекстових наукових видань в Інтернеті для будь-якого користувача з будь-якої держави світу з правом читати, завантажувати, копіювати, поширювати, посилатися на них. Реалізується шляхом депонування (самоархівування) — розміщення дослідниками власних опублікованих статей у відкритих тематичних електронних архівах (репозитаріях); публікації результатів наукових досліджень у періодичних виданнях, які є у відкритому доступі. Умовою відкритого доступу є збереження авторства публікації при цитуванні та недопущення плагіату.

Відкриті дані (англ. Open Data) та їхня роль у розвитку науки і громадської ініціативи (наприклад, Реґіональний форум відкритих даних (Open Data Forum, Україна) для побудови відкритого бізнесу, запобігання корупції, розвитку громад).

Науковий (академічний) дискурс (фр. discours — промова, виступ, слова, розмова) як вербалізований у тексті тип дискурсивної діяльності за сферою комунікації, мовленнєва взаємодія представників відповідної соціальної групи/інституту для реалізації статусно-рольових можливостей у заданих цим соціальним інститутом межах, складова власне професійної зони професійного дискурсу. Характеризується креативністю, істинністю, науковою цінністю. Ціллю наукового спілкування є процес набуття нового знання, що представлений у вербальній формі та зумовлений комунікативними канонами наукового спілкування. Завданням наукового дискурсу є доведення певних положень, гіпотез, аргументування, точний і систематичний виклад наукових проблем, щоб описати, визначити й пояснити явища природи і суспільного життя, передати суму знань, ґрунтовно викласти результати досліджень (Л. Безугла, 2007).

Академічна свобода — повна свобода ставити будь-які питання та прагнути до істини, у т. ч. стосовно суперечливих, непопулярних поглядів, незалежно від того, стосується кого-небудь та чи інша думка; навчальні заклади і науково-дослідницькі організації не мають права обмежувати академічні свободи для своїх штатних співробітників, а також використовувати їхні публічні заяви як привід для звільнення («Academics for Academic Freedom», 1951).

Академічна доброчесність як сукупність етичних принципів і визначених законом правил, якими мають керуватися учені у науковій діяльності для забезпечення довіри до результатів наукових пошуків. Дотримання академічної доброчесності передбачає посилання на джерела інформації при використанні ідей, тверджень, відомостей; дотримання норм законодавства про авторське право; надання достовірної інформації про результати досліджень (Закон України «Про освіту» № 2145-VIII від 05.09.2017 р.).

Порушення академічної доброчесності: академічний плагіат — оприлюднення (частково або повністю) наукових результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження та/або відтворення опублікованих текстів інших авторів без зазначення авторства; формою академічного плагіату є самоплагіат, що полягає у відтворенні без посилання на джерело інформації власних раніше опублікованих текстів; фабрикація — фальсифікація результатів дослідження; обман — надання завідомо неправдивої інформації стосовно власної наукової діяльності; хабарництво — надання (отримання) учасником наукового процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна чи послуг матеріального або нематеріального характеру для отримання неправомірної вигоди у науковому процесі (Закон України «Про освіту» № 2145-VIII від 05.09.2017 р).

Посилення нерівності доступу до знань («ефект Матфея»), етика вільного доступу до знань.

«Ефект Матфея» (англ. «Matthew effect») — поглиблення розриву в галузі доступу до знань та інформації між сегментами населення з вищим соціально-економічним статусом та/або вищим рівнем формальної освіти, які схильні до швидшого засвоєння цієї інформації, і сегментами населення з нижчим статусом і менш якісною освітою (Х.-Д. Кюблер, 2010). Уперше «ефект Матфея» описаний у статті Р. Мертона (R. Merton «The Matthew Effect in Sciencе», 1968), що перевидана у праці «Соціологія науки» (R. Merton «The Sociology of Science», 1973). Автор звернув увагу на нерівномірний розподіл переваг у суспільстві, за яким сторона, що має ці переваги, продовжує їх примножувати, а сторона, що ними обмежена, стає ще обділенішою. Для назви ефекту використано цитату з «Притчі про таланти» в Євангелії від Матвія (Матфея): «... бо всякому, хто має, дасться і примножиться, а в того, хто не має, відніметься і те, що має» (Мт. 25:14—30).

«Ефект Матфея» у науці: частіше цитують і згадують праці знаних учених, аніж аналогічні за змістом праці їхніх маловідомих колег; надання переваг при цитуванні працям учених провідних держав світу, аніж представникам менш впливових у науковому/політичному/економічному аспекті держав («ефект Матфея» для країн); провідні наукові заклади (мають вагомі наукові здобутки і здійснюють їхню широку популяризацію) частіше є об'єктами фінансування та залучення знаних і талановитих учених, аніж аналогічні менш відомі заклади тощо.

Етика вільного доступу до знань — можливість не лише технічно забезпечити доступ кожного індивіда до знань, але й ціннісно його умотивувати, означити мету та спосіб використання знань. Комерціалізація науки як стримуючий чинник вільного доступу до знань.