Географія - Ґрунтовна підготовка до ЗНО і ДПА

Тема 14. ПРИРОДНО-ТЕРИТОРІАЛЬНІ КОМПЛЕКСИ УКРАЇНИ: ПРИРОДНІ КОМПЛЕКСИ РІВНИН, ГІР, МОРІВ. ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ УМОВ І РЕСУРСІВ ТА ЇХ ОХОРОНА

ЛАНДШАФТИ І ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ

Зона степу

Степова зона розташована на південь від Лісостепу і простягається до Азово-Чорноморського узбережжя і Кримських гір. Степ займає 40 % площі України і охоплює Причорноморську низовину, південну частину Придніпровської і Подільської височин, а також рівнинну частину Кримського півострова.

Клімат помірно континентальний. Середня температура січня змінюється із заходу на схід від -2 до -9 °С; липня — від +20 до +24 °С. Річна сума опадів зменшується з північного заходу на південний схід від 450 до 300 мм; безморозний період триває 160—220 днів.

Через недостатність атмосферних опадів густота річкової мережі незначна. Найбільші річки є транзитними: Дніпро, Південний Буг, Дністер, Дунай із притоками. Місцевий стік формується за рахунок талих снігових вод.

Рослинність і тваринний світ: ковилово-типчаковою, зустрічаються злаки, полин, солянки, ковили, типчак, житняк. Із тварин, крім численних дрібних гризунів, у степу живуть хижаки — ласки, горностаї, степові ховрашки, вовки, лисиці, зустрічаються борсуки, козулі. Серед птахів — жайворонки, перепели, куріпки. Місцями ще можна зустріти дрохв, сов, орлів. На берегах лиманів і на узбережжі морів живуть дикі гуси, чаплі, кулики. У річках і озерах зони степу є щука, окунь, короп, сом. Акліматизовано фазанів, ондатр, кролів диких.

Природні заповідники: Український степовий (три філії), Єланецький степ, Опукський, Казантипський, Луганський, Дніпровсько-Орільський; біосферні заповідники: Асканія-Нова, Дунайський, Чорноморський.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.