Географія - Ґрунтовна підготовка до ЗНО і ДПА

Тема 14. ПРИРОДНО-ТЕРИТОРІАЛЬНІ КОМПЛЕКСИ УКРАЇНИ: ПРИРОДНІ КОМПЛЕКСИ РІВНИН, ГІР, МОРІВ. ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ УМОВ І РЕСУРСІВ ТА ЇХ ОХОРОНА

ЛАНДШАФТИ І ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ

Зона лісостепу

Лісостепова зона простягається від Передкарпаття до Середньоруської височини. Південна межа проходить лінією Ананьїв — Знам’янка — Олександрія — Світлогорськ — Красноград — Ізюм (майже збігається з віссю Воєйкова). На лісостепову зону припадає третина території України.

Рельєф території різноманітний. На Правобережжі розташовані Волино-Подільська та Придніпровська височини.

Клімат Лісостепу помірно теплий, з достатнім і постійним зволоженням на заході і нестійким — на сході. Кількість опадів зменшується з заходу на схід від 500—750 до 450 мм.

Світло-сірі, сірі і темно-сірі лісові ґрунти, опідзолені чорноземи.

У Лісостепу переважають широколисті дубові ліси (діброви). Видовий склад лісів частково змінюється із заходу на схід: бук, граб, клен, явір, дуб, липа. Підлісок складається з ліщини, кизилу, бересклету, глоду.

Характерним є поєднання тваринного світу Полісся і Степу.

Природні заповідники Розточчя, Канівський, Медобори, Михайлівська цілина, національний парк Подільські Товтри.

У зв’язку зі зміною континентальності клімату в зоні лісостепу найбільш чітко проявляється поділ на фізико-географічні краї: Західноукраїнський, Дніпровсько-Дністровський, Ліво-бережно-Дніпровський, Середньоруський.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.