Розробки уроків - Математика 4 клас II семестр за підручником М. В. Богдановича - 2018
МНОЖЕННЯ І ДІЛЕННЯ БАГАTOЦИФРОВИХ ЧИСЕЛ НА ОДНОЦИФРОВЕ ЧИСЛО
УРОК 87. ДІЛЕННЯ ІМЕНОВАНИХ ЧИСЕЛ НА ІМЕНОВАНЕ. ЗНАХОДЖЕННЯ ЗНАЧЕНЬ ВИРАЗІВ НА СУМІСНІ ДІЇ. ЗАДАЧІ ВИВЧЕНИХ ВИДІВ
Мета:
✵ формування предметних компетентностей: вчити учнів ділити іменовані числа на іменовані; вдосконалювати вміння розв'язувати задачі, обчислювати вирази; розвивати критичне мислення, вміння виділяти головне;
✵ формування ключових компетентностей:
уміння вчитися: розвивати вміння організовувати своє робоче місце, планувати власні дії, оцінювати свою роботу та діяльність однокласників; розвивати пізнавальний інтерес;
комунікативної: розвивати математичне мовлення, вміння доводити власну думку, правильно формулювати висловлювання з використанням математичних термінів;
соціальної: розвивати вміння продуктивно працювати в парах, трупах, виявляти ініціативу, докладати власних зусиль для досягнення спільного результату;
інформаційної: розширити знання учнів про чарівність краєвидів та дивовижність куточків України (7 природних чудес Слобожанщини — Семиозер'я);
громадянської: привернути увагу учнів до проблем охорони навколишнього середовища та сприяти його збереженню.
Тип уроку: комбінований.
Основні терміни і поняття: іменовані числа.
Міжпредметні зв'язки: українська мова, природознавство, літературне читання, мистецтво.
Обладнання: обчислювальні таблиці; картки для самостійної роботи; картки контролю; мультимедійне обладнання.
Хід уроку
І. ВСТУПНА ЧАСТИНА
1. Організація класу
Звучить музика-релакс.
1) Психологічна настанова.
Я — жовтеньке каченятко. Найбільше я люблю хлюпатись у водичці. Голівку опускаю, дзьобика вмиваю, крильцями махаю — водиченьку струшую, лапками — хлюп-хлюп, рясочку шукаю.
Налаштовуюсь на урок...
2) Мотиваційна хвилинка.
Робота над загадками
✵ Дуже схожа на косу,
Та косить вона не може.
Хто її не хоче вчити,
Хай іде траву косити. (Сім)
✵ Серед села корито
Водою налито,
Біля нього вербичка пухнаста
І калина гілляста.
І малеча, і дорослі
Часто йдуть до нього в гості... (Озеро)
— Що спільного між числом сім та озером?
— Ми продовжуємо подорож Слобожанщиною...
— Які озера знаєте? А на Харківщині?
— Які у вас припущення?
— Чудеса природи нас чекають...
2. Актуалізація опорних знань
1) Математична розминка (з використанням прийому «Мозковий штурм»).
Усні обчислення
Числа |
1000 і 70 000 |
35 000 і 1000 |
10 000 і 6500 |
400 і 200 |
8400 і 100 |
8090 і 1080 |
20 000 і 1 |
10 450 і 25 500 |
Знайти |
суму |
частку |
різницю |
добуток |
частку |
різницю |
добуток |
суму |
Відповіді: 71 000; 35; 3500; 80 000; 84; 7010; 20 000; 35 950.
2) Каліграфічна хвилинка.
Варіант 1
Записати числа в порядку зростання, збільшуючи на 100.
135; 184; 3600; 7110; 20 100; 36 050; 71 100; 80 100.
Варіант 2
Записати числа в порядку спадання, збільшуючи на 100.
80 100; 71 100; 36 050; 20 100; 7110; 3600; 184; 135.
3) Тестування.
1. Яка із цих нерівностей є правильною?
а) 600 : 6 ∙ 8 < 500;
б) 5000 : 100 : 10 < 40;
в) 600 : 6 ∙ 3 < 300.
2. У якому рівнянні х = 100?
а) 5000 : х = 100;
б) 500 ∙ х = 50000;
в) х ∙ 500 = 500.
3. Щука важить більше за карася, а карась — більше від в’юна. Хто з них найлегший?
а) Щука;
б) карась;
в) в’юн.
4. У сім’ї два сини. Кожен має сестру. Скільки всього дітей у сім’ї?
а) 4;
б) 2;
в) 3.
4) Робота за індивідуальними картками.
Картка 1
1. Порівняти вирази.
![]()
2. Розв’язати рівняння.
240 : х = 40 100 ∙ х = 100
Картка 2
1. Порівняти вирази.
![]()
2. Розв’язати рівняння.
280 : х = 40 100 ∙ х = 1000
Картка 3
1. Порівняти вирази.
![]()
2. Розв’язати рівняння.
320 : х = 40 100 ∙ х = 2000
5) Інформаційна хвилинка. Робота зі словником (або інформація з інтернету: матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії).
Якщо ви — завзятий рибалка або любитель велопоходів мальовничими місцями, тоді вам припаде до смаку Семиозер’я. Так називають місцевість у Харківській області, між селами Руська Лозова та Руські Тишки.
Тут розташований ланцюг штучних озер, збудованих каскадом. Вони простягаються уздовж Вільхової балки по руслу невеликого струмка, який впадає в річку Харків. Озера облямовані пагорбами, майже повністю порослими лісом. Бувалі любителі велотуризму радять їхати до озер з Російських Тишків. Якщо йти пішки до Руської Лозової, то до першого озера — трохи більше години. В околицях другого озера з боку Лозової є печера Акула. Семиозер’я зачаровує. Але для походів слід вибирати теплі сонячні дні. А після дощів і весняної відлиги ґрунтові дороги «зникають», перетворюючись на місиво, їх непросто подолати навіть на всюдиході. Але для автогонок по бездоріжжю ця місцевість прекрасно підходить.
ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. Повідомлення теми та мети уроку (фронтально з використанням прийому «Мозковий штурм»)
— Поясніть розв’язання виразів з іменованими числами (с. 114, № 706).
1 дм : 2 см = 10 см : 2 см = 5
1 м : 5 см = 100 см : 5 см = 20
1 км : 100 м = 1000 м : 100 м = 10
2 см : 20 мм = 20 мм : 20 мм = 1
1 т : 5 ц = 10 ц : 5 ц = 2
1 кг : 10 г = 1000 г : 10 г = 100
— Яку особливість ви помітили? (Ділимо іменоване число на іменоване, а у відповіді його не отримали.)
— Коли ми ділимо іменоване число на іменоване, потрібно розмірковувати так: «Я повинен дізнатися, скільки разів по 2 см міститься в 10 см».
Висновок. При діленні іменованого числа на іменоване в частці отримуємо звичайне.
— Яка тема уроку?
2. Мотивація навчальної діяльності (з використанням методу «Мікрофон»)
— А для чого потрібно вміти здійснювати ділення іменованих чисел?
— Де в житті нам знадобляться ці знання?
3. Опрацювання навчального матеріалу
1) Робота за підручником (с. 114).
а) Обчислення виразів № 707 (з використанням прийому «Коментування»).
36 км : 5 м = 7200
39 ц : 5 кг = 780
12 кг 40 г : 8 г = 1505
12 дм 6 см : 9 = 1 дм 4 см
4 м 8 см : 3 = 1 м 36 см
10 м : 4 = 100 дм : 4 = 25 дм
б) Розв’язування задачі № 708 (з використанням прийому «Я — вчитель»).
— Які компоненти відомі?
Коментування дітей (корекція вчителя).
Розв’язання:
1) 127 т 8 ц : 3 = 1278 : 3 = 426 ц — з другої ділянки;
2) 1278 ц + 426 ц = 1704 ц — з двох ділянок разом;
3) 1704 : 6 = 284 ц — цукру.
284 ц = 28 т 4 ц
Відповідь: 28 т 4 ц цукру вийде з усього буряка.
в) Самостійна робота над задачею № 709 (з використанням прийому «Взаємоперевірка»).
— Поясніть розв’язання задачі. Прочитайте пояснення.
2) Фізкультхвилинка.
3) Розв'язування задачі №711 (з використанням прийому «Я — вчитель»).
— Які компоненти відомі?
Коментування дітей (корекція вчителя).
Розв’язання:
1) 249 м 90 см : 3 = 24 990 см : 3 = 8330 (см) — сатину в одному сувої;
2) 8330 ∙ 2 = 16 660 (см) — шовку в одному сувої;
3) 16 660 ∙ 2 = 33 320 (см) — шовку в двох сувоях.
33 320 см = 333 м 20 см
Відповідь: 333 м 20 см шовку в двох сувоях.
4) Самостійне обчислення виразів № 712 (з використанням прийому «Коментування»).

5) Робота в «Географічно-літературній» студії.
а) Гра «Моментальне фото».
Запам'ятай та перекажи (робота в парах)
Усього в 25 кілометрах від Харкова між селами Руська Лозова та Борщова розташоване Семиозер’я — рай для рибалок та любителів лісових вело- походів. Це дуже мальовничі місця: сім штучно створених каскадних ставків простягаються в лісовій гущавині уздовж Вільхової балки по руслу невеликого струмка, що впадає в річку Харків.
У лісах можна зустріти змій, кабанів, комарів (не забудьте репеленти!) і гриби. У ставках можна ловити карасів, окунів, коропів і плітку.
6) Гімнастика для очей «Неповторність Семиозер’я».
Поетапне малювання олівцем комара

III. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
1. Домашнє завдання
С. 115, № 713; 714.
2. Рефлексія (з використанням методу «Мікрофон»)
✵ Яке завдання вас найбільше зацікавило? Чому?
✵ Які способи ділення іменованих чисел ви запам’ятали?
✵ Де можна використати отримані на уроці знання?
✵ Чим зацікавила вас інформація про Семиозер’я?
Перша публікація: 01/01/2018
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.