Українська мова 2 клас І семестр за підручником М. Д. Захарійчук - 2015 рік

МОВА І МОВЛЕННЯ

Урок 48. УСНЕ І ПИСЕМНЕ МОВЛЕННЯ. ПЕРЕВІРНА РОБОТА. АУДІЮВАННЯ

Мета: дати учням поняття про усне і писемне мовлення; вдосконалювати вміння дотримуватися правил усного і писемного мовлення; перевірити вміння учнів сприймати на слух незнайомий текст і розуміти його з одного прослуховування; виховувати повагу до людей похилого віку, бажання їм допомогти.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Перевірка домашнього завдання (с. 77-72, вправа 191)

— Що нового дізналися про козаків? Розкажіть.

— Зачитайте слова, які відповідають на питання що робили?. (Ставали, йшли, розорювали, засівали, будували, займалися, захищали)

— Як можна перенести слова означає, вільна?

— Як ви розумієте прислів’я: «Козацькому роду нема переводу»?

2. Робота над загадками (див. Додаток на с. 58)

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

— Ми почали вивчати тему «Мова і мовлення». Яким може бути наше мовлення?

Робота за таблицею

— Сьогодні на уроці ми поговоримо про усне і писемне мовлення, будемо вчитися правил мовного спілкування, а також перевіримо, як ви вмієте сприймати на слух незнайомий текст і розуміти його з одного прослуховування.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Розповідь учителя

— Свої думки люди найчастіше передавали одне одному в усній формі, тобто за допомогою органів мовлення, бо за їх допомогою ми вимовляємо звуки, слова, речення. Казки, легенди, народні прикмети прийшли до нас з давнини, бо люди передавали їх із вуст у вуста (давні назви губ). Так виникло усне мовлення. Пізніше люди почали записувати свої думки або читати думки інших людей. Так виникло писемне мовлення.

2. Робота за підручником (с. 72-74)

Вправа 192

1) Бесіда за малюнком.

— Яка пора року зображена? Де заховалися лісові тварини?

— Хто з цих звірят на зиму засинає, а хто одягає теплу шубку?

— Якого кольору шубка в зайчика взимку? Чому?

2) Усне складання речення про одну з тварин.

3) Відповідність звукової моделі слову.

— Назви яких тварин позначено звуковими моделями?

— Яким мовленням усним чи письмовим ви користувалися під час виконання вправи?

Ознайомлення з вимогами до усного мовлення (с. 73)

— Яким повинне бути усне мовлення? (Чітким, виразним, зрозумілим) Вибіркове списування (вправа 193)

— Прочитайте текст уголос. Про яку пору року йдеться?

— Спишіть речення, яке відповідає поданій схемі. (З дерев повільно опадали різнокольорові листочки.)

— Поділіть для переносу слово повільно.

Ознайомлення з вимогами до писемного мовлення (с. 73)

— Яким повинне бути писемне мовлення? (Каліграфічним, розбірливим, охайним, без помилок.)

3. Фізкультхвилинка

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Робота над образними висловами (с. 73-74, вправа 194)

— Як ви розумієте вислів підійти навшпиньках? Хто бажає показати, як це робиться?

— Прочитайте два тексти. Порівняйте їх.

— У якому тексті про вечір говориться образно? (У другому.)

— Поясніть, як ви розумієте виділений вислів?

— До слова незабаром доберіть слово, близьке за значенням. (Скоро)

2. Самостійна робота (с. 74, вправа 195)

Перевірка виконаної роботи.

— Прочитайте утворені словосполучення.

— Як ви читали записані словосполучення? (Виразно)

— На який склад падає наголос у цьому слові?

3. Аудіювання (див. Додаток на с. 64)

4. Розвиток зв'язного мовлення. Казка «Курочка Ряба» (с. 74, вправа 196)

Бесіда за малюнком

— Розгляньте малюнок і скажіть, до якої він казки?

— Пригадайте, чому плакали дід та баба. Розкажіть коротко.

— Підпишіть малюнок словами з казки.

— Що кудкудаче курочка? Запишіть.

— Усно поділіть на склади слово яєчко. Що ви помітили? (Букви «я», «є» утворюють склад.)

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

— Які види мовлення ви запам’ятали?

— Чим усне мовлення відрізняється від писемного?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 74, вправа 197.





Перша публікація: 01/01/2015

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.