Українська мова 2 клас І семестр за підручником М. Д. Захарійчук - 2015 рік
МОВА І МОВЛЕННЯ
Урок 48. УСНЕ І ПИСЕМНЕ МОВЛЕННЯ. ПЕРЕВІРНА РОБОТА. АУДІЮВАННЯ
Мета: дати учням поняття про усне і писемне мовлення; вдосконалювати вміння дотримуватися правил усного і писемного мовлення; перевірити вміння учнів сприймати на слух незнайомий текст і розуміти його з одного прослуховування; виховувати повагу до людей похилого віку, бажання їм допомогти.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання (с. 77-72, вправа 191)
— Що нового дізналися про козаків? Розкажіть.
— Зачитайте слова, які відповідають на питання що робили?. (Ставали, йшли, розорювали, засівали, будували, займалися, захищали)
— Як можна перенести слова означає, вільна?
— Як ви розумієте прислів’я: «Козацькому роду нема переводу»?
2. Робота над загадками (див. Додаток на с. 58)
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
— Ми почали вивчати тему «Мова і мовлення». Яким може бути наше мовлення?
Робота за таблицею

— Сьогодні на уроці ми поговоримо про усне і писемне мовлення, будемо вчитися правил мовного спілкування, а також перевіримо, як ви вмієте сприймати на слух незнайомий текст і розуміти його з одного прослуховування.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Розповідь учителя
— Свої думки люди найчастіше передавали одне одному в усній формі, тобто за допомогою органів мовлення, бо за їх допомогою ми вимовляємо звуки, слова, речення. Казки, легенди, народні прикмети прийшли до нас з давнини, бо люди передавали їх із вуст у вуста (давні назви губ). Так виникло усне мовлення. Пізніше люди почали записувати свої думки або читати думки інших людей. Так виникло писемне мовлення.
2. Робота за підручником (с. 72-74)
Вправа 192
1) Бесіда за малюнком.
— Яка пора року зображена? Де заховалися лісові тварини?
— Хто з цих звірят на зиму засинає, а хто одягає теплу шубку?
— Якого кольору шубка в зайчика взимку? Чому?
2) Усне складання речення про одну з тварин.
3) Відповідність звукової моделі слову.
— Назви яких тварин позначено звуковими моделями?
— Яким мовленням усним чи письмовим ви користувалися під час виконання вправи?
Ознайомлення з вимогами до усного мовлення (с. 73)
— Яким повинне бути усне мовлення? (Чітким, виразним, зрозумілим) Вибіркове списування (вправа 193)
— Прочитайте текст уголос. Про яку пору року йдеться?
— Спишіть речення, яке відповідає поданій схемі. (З дерев повільно опадали різнокольорові листочки.)
— Поділіть для переносу слово повільно.
Ознайомлення з вимогами до писемного мовлення (с. 73)
— Яким повинне бути писемне мовлення? (Каліграфічним, розбірливим, охайним, без помилок.)
3. Фізкультхвилинка
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота над образними висловами (с. 73-74, вправа 194)
— Як ви розумієте вислів підійти навшпиньках? Хто бажає показати, як це робиться?
— Прочитайте два тексти. Порівняйте їх.
— У якому тексті про вечір говориться образно? (У другому.)
— Поясніть, як ви розумієте виділений вислів?
— До слова незабаром доберіть слово, близьке за значенням. (Скоро)
2. Самостійна робота (с. 74, вправа 195)
Перевірка виконаної роботи.
— Прочитайте утворені словосполучення.
— Як ви читали записані словосполучення? (Виразно)
— На який склад падає наголос у цьому слові?
3. Аудіювання (див. Додаток на с. 64)
4. Розвиток зв'язного мовлення. Казка «Курочка Ряба» (с. 74, вправа 196)
Бесіда за малюнком
— Розгляньте малюнок і скажіть, до якої він казки?
— Пригадайте, чому плакали дід та баба. Розкажіть коротко.
— Підпишіть малюнок словами з казки.
— Що кудкудаче курочка? Запишіть.
— Усно поділіть на склади слово яєчко. Що ви помітили? (Букви «я», «є» утворюють склад.)
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
— Які види мовлення ви запам’ятали?
— Чим усне мовлення відрізняється від писемного?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 74, вправа 197.
Перша публікація: 01/01/2015
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.