Політологічна енциклопедія Книга IV - Карасевич А.О, Шачковська Л.С. 2016

Макіавеллізм

МАКІАВЕЛЛІЗМ — «використання хитрості і лукавства в управлінні державою або взагалі в адмініструванні», про що йшлося у працях італійського дипломата і письменника Відродження Нікколо Макіавеллі. Слово має аналогічне використання у сучасній психології, що характеризує лукавий стиль міжособистісного спілкування, пов'язаний із цинічними і прагматичними нехтуваннями моралі.

«Макіавеллі» як слово стало дуже популярним у кінці ХVІ-го ст. в англійській мові, хоча термін «макіавеллізм» вперше наведений в Оксфордському словнику англійської мови від 1626 р.

У ХVІ ст., відразу після публікації «Державця», макіавеллізм з Італії чумою вповз до північної європейської політики, і спершу інфікував Францію. Саме в цьому контексті Варфоломіївська ніч 1572 р. у Парижі стала розглядатися як продукт макіавеллізму. Значною мірою цьому сприяв гугенот Інокентій Жентілле у своїй праці 1576 р. «Роздуми про шляхи доброго правління проти Макіавеллі» (Discours contre Machiavel), яка була надрукована у десяти виданнях на трьох мовах протягом наступних чотирьох років. Існує мало слідів Макіавеллізму у французьких творах до різанини, не те, що політики не телеграфували свої наміри у письмовому вигляді, до власної книги Gentillet, але ця концепція була підхоплена багатьма сучасниками, і зіграло вирішальну роль у встановленні тривалих популярних концепцій макіавеллізму. Англійський драматург Крістофер Марло був захопленим прихильником цієї точки зору. У «Мальтійському євреї» (1589 - 1590 рр.) «Machievel» у пролозі говорить, що усі вважають його мертвим, але душа його перелетіла через Альпи і він прибув у Британію до друзів. Він вважає релігію іграшкою і стверджує що немає гріха, а є тільки дурість, що влада затверджується тільки силою, а закон, як у Дракона, міцний тільки кров'ю.

Макіавеллі приїхав, щоб грати трагедію єврея, який розбагатів, живучи по його принципах, і просить глядачів оцінити його за заслугами і не судити занадто строго.

У наступній п'єсі, «Різанині у Парижі» (1593), Герцог де Гіз і Катерина Медічі змальовується як Макіавеллізм, схиблений на зло з самого початку. Есе «Анти-Макіавеллі», написане у ХVІІІ ст. Фрідріхом Великим, королем Пруссії і покровителем Вольтера, спростовує «Принца» і макіавеллізм. Вперше воно було опубліковане у вересні 1740 р., через кілька місяців після того, як Фредерік став королем, і є однією з багатьох таких робіт.

Психологія:

Макіавеллізм також термін, який деякі соціальні та особистісні психологи використовують, щоб описати тенденцію людини бути безпристрасним, і, отже, в змозі самого себе відокремити від загальноприйнятої моралі, обманювати і маніпулювати іншими. У 1960 р. Річард Крісті та Флоренц Л. Гейтс розробили тест для вимірювання рівня макіавеллізму людини (іноді званий Мак-тест). Двадцять пунктів опитування особистості стало стандартним інструментом оцінки макіавеллізму. Люди з високим рівнем макіавеллізму (від 50 балів і вище), як правило, схвалюють такі твердження, як «Ніколи не говори кому-небудь, чому ти робиш щось, якщо тобі це не приносить вигоди» (№ 1), але не ті, на кшталт: «Більшість людей в основному хороші і добрі»(№ 4), «Потрібно завжди бути чесним, незважаючи ні на що», (№ 7) або «Успішні люди в основному чесні і хороші»(№ 11). Використовуючи шкалу макіавеллізму, Крісті та Гейтс провели безліч експериментальних тестів, які показали, що міжособистісні стратегії і поведінки «високих Мак» і «низьких Мак» відрізняються. їх основні результати були широко розповсюджені. Наприклад, Мак —показники чоловіків, у середньому, трохи більші, ніж макіавеллізм жінок. Сенс поняття складається із трьох психологічних факторів:

1. Поведінка Маніпуляція людьми.

2. Відношення. Емоційно маргінальність; лише на свою користь, яку отримують через інших через маніпуляцію.

3. Ігнор соціальної моралі.

Мотивація:

У 1992 р. спонукання до Макіавеллізму зв'язували з холодним егоїзмом і розрахунком, особи з високими показниками по Мак-шкалі, передбачалося, домогалися свого (наприклад, сексу, успіху, соціального стану), усіма способами. Пізніші дослідження з мотивації осіб з високими показниками по Мак-шкалі у порівнянні з низькими, виявили, що вони надавали високого пріоритету грошам, владі і конкуренції, а відносно низький пріоритет товариським стосункам, інстинкту самозбереження і сімейним проблемам. Вони були зосереджені на абсолютних досягненнях і перемогах будь-якою ціною.

Здібності:

Через їхню майстерність у міжособистісних маніпуляціях особам з високими показниками по Мак-шкалі невірно приписувалось володіння вищим розумом, або здатність розуміти інших людей у соціальних ситуаціях. Проте дослідженнями твердо встановлено, що макіавеллізм не пов'язаний з IQ. Крім того, дослідження на емоційний інтелект виявив, що насправді високі показники макіавеллізму, як правило, пов'язані з низьким емоційним інтелектом. Крім того, дослідження показали, що макіавеллізм не має відношення до більш просунутої теорії розуму, тобто здатності передбачати те, що інші думають в соціальних ситуаціях. Якщо високі показники по Мак-шкалі насправді вказують на вміння маніпулювати іншими людьми, то це, здається, не пов'язано з якими-небудь спеціальними пізнавальними здібностями.

Відносини з іншими рисами особистості:

Макіавеллізм є однією з трьох рис особистості, що разом з нарцисизмом і психопатією складають так звану темну тріаду. Деякі психологи вважають макіавеллізм по суті субклінічною формою психопатії, хоча останні дослідження показують, що хоч макіавеллізм і психопатія частково схожі, вони є різними конструкціями особистості. Макіавеллізм, як було виявлено, негативно корелює з доброзичливістю і сумлінністю, факторами великої п'ятірки моделі особистості (NEO-PI-R). Тим не менш, макіавеллізм більш високо корелює з чесністю шестифакторної HEXACO моделі, ніж з будь-яким з факторів великої п'ятірки. Макіавеллізм також був розташований у моделі міжособистісної поведінки, який складається з двох незалежних факторів співдіїї і спілкувань. Співдія посилається на мотивацію до успіху і індивідуалізацію себе, у той час як спілкування відноситься до мотивації, щоб злитися з іншими і підтримувати групові інтереси. Макіавеллізм знаходиться у квадранті міжособистісної поведінки, що визначається високою співдією і низьким спілкуванням. Макіавеллізм, як було встановлено, лежить на діагоналі моделі міжособистісної поведінки, де є тенденція віддавати перевагу спілкуванню через співдіїї. Це говорить про те, що люди з високими показниками макіавеллізму не просто хочуть досягти, вони хочуть зробити це за рахунок (або принаймні без обліку) інших.

Джерела:

Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І.О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х . :Право, 2015.; Доценко Е. Л. Психология манипуляции: феномены, механизмы и защита. — 3-е. — М.: Речь, 2003. — 304 с.; Кара-Мурза С. Г. Манипуляция сознанием. — М.: Алгоритм, 2004. — 528 с.; М.: Эксмо, 2005. — 832 с.; Кристи Р., Гейз Ф. Шкала макиавеллизма.; Вихман А. А. Обманная активность в структуре интегральной индивидуальности человека. — 200.; Знаков, Виктор Владимирович. Макиавеллизм, манипулятивное поведение и взаимопонимание в межличностном общении // Вопросы психологии. № 6. — 2002.