Політологічна енциклопедія Книга IV - Карасевич А.О, Шачковська Л.С. 2016


Ментухотеп І

Середнє царство бере свій відлік з чергового об'єднання Єгипту під владою фараона Ментухотепа І. Він був четвертим царем династії, три попередні царі представляють Стародавній Єгипет прізвищем Інтефи. В цей період країна була охоплена громадянськими війнами. Інтефи воювали з номархами Гераклеополя, за право владарювати над усім Єгиптом. Про це свідчать, навіть їх хорові імена — вони відображали своєрідну політичну програму кожного із представників династії Інтефів. Для прикладу, Інтефа ІІ величали «Царем Верхнього і Нижнього Єгипту», хоча його контроль був обмежений районом Фів. Інтеф ІІІ присвоїв собі ім'я Нахіт-неб-теп-нефер або «Краса і сила переможця». Залишки надписей повідомляють, що Інтеф ІІ встановив кордон своїх володінь на північ від Фів, де розпочинався другий поріг Нілу. Він захопив землі, які раніше належали гераклеопольській династії, включаючи і священний Абідос. Його наступник, Інтеф ІІІ приєднав ряд територій аж до Асуану, де встановив кордони трьох перших царів ХІ династії. До речі, Ментухотеп І зберіг землі попередніх фараонів.

Свого піднесення царювання Ментахотепа І досягнуло за часів об'єднання Єгипту. Його послідовна політика яскраво представлена в ряді хорових надписів. Так, в одномі місці записано: «Той, хто віддає серце Двом Землям», «Володар Білої Корони (Верхнього Єгипту), і «Властилин Двох Земель».

Ім'я «сина Ра» — Ментухотеп, значило «Монту задоволений». Монту був богом війни, якого поважали і який був кумиром у Фівах. Його зображали у вигляді людини з головою сокола. Цим ім'ям нагороджувався фараон за свій войовничий норов.

У 1920 р. американський археолог Герберт Уінлок розкопав велику кількість поховань, які були розміщені поряд з храмом Ментухотепа. Це були 60 воїнів, які загинули в битвах. їх привезли з Нубії. В історіографії зафіксовано це кладовище як одне із самих ранніх військових поховань.

На завойовницький характер політики Ментухотепа вказують і знахідки в могилі місцевого принца або полководця Месехті, які були знайдені в 1894 році біля Асуану. Знахідки представляли собою дві об'ємні дерев'яні моделі. На одній з них було відображено 40 єгипетських списоносців, в руках у кожного був спис і щит, друга модель відображає групу нубійських лучників. Фараон здійснював військові вояжі проти чужинців, а також боровся з внутрішніми ворогами. Так, на одному із фрагментів рельєфу Ментухетепа зображено перемагаючого нубійців, азіатів, лівійців, а також непокірливих єгиптян.

Один із супроводжуючих написів гласив: «Підкорення князів обох земель, упорядкування Верхнього і Нижнього Єгипту, чужоземних країн, обох берегів, Дев'яти луків». «Дев'ять луків» — це старовинна назва ворогів Єгипту. Рядом були викарбовані імена самих відомих ворогів — Меджа — ворог із сходу, Вават — з півдня, Чемеху — з заходу. Фортуна відвернулася від Фів на 14-му році царювання Ментухотепа. В Тінісі (Абідос) розпочалося велике повстання. Ментухотепу потрібно було спроваджувати кілька військових експедицій, щоб добитися перемоги і знову об'єднати Єгипет. На 39-му році правління царю було надане ім'я «Об'єднувач Двох Земель».

Царював Ментухотеп надзвичайно довго — майже 50 років. Після об'єднання Єгипту, він активізував будівничу діяльність. Частина будівельних робіт була спрямована на укріплення кордонів держави, частина — на реставрацію пам'ятників, які розпочав будувати, в свій час, Інефет ІІІ. Він відбудував храм, присвячений богині Сатіс (Ісіда). Крім того, Ментухотеп відновив добування аметисту і золота в рудниках Ваді ель-Худі, що за 35 кільметрів від Асуану.

Джерела:

Карасевич А. О. Історія політичної думки. Навчальний посібник. — Умань. — 2013. — 726 с.; Карасевич А. О. Історія політичної думки. Навчальний посібник. — Умань. — 2014. — 860 с.; Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. — К., 2000





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 06/02/2024

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.