Політологічна енциклопедія Книга IV - Карасевич А.О, Шачковська Л.С. 2016


Ментухотеп ІІ (2040-1998 рр. до н.е.)

Син Інтефа ІІІ і другорядної цариці Ях. Історіографія підтримує думку, що на фараонському престолі Ментухотеп ІІ був як мінімум 39 років.

У 2050 або 2040 р. до н. е. він отримав вирішальну перемогу над постійним суперником з Гераклеополя Мерікарою, за право об'єднати державу. Про саму битву мало що відомо, однак ряд єгиптологів вважають її наслідком кілька десятків немуміфіційованих тіл воїнів, які були знайдені в Дейр-ель-Бахрі. Незабаром помер і сам Мерікара і Ментухотен ІІ знову об'єднав Єгипет.

При Ментухотені ІІ був введений культ синкретичного бога Сонця — Амона-Ра, який був призваний, згідно єгипетській міфології, об'єднати населення Верхнього і Нижнього Єгипту. Відомий, також історичний факт, що Ментухотема ІІ очолював військову баталію в Нубію, контроль над якою єгиптяни втратили протягом Першого перехідного періоду до Середнього царства.

Ментухотен ІІ похований в храмі Дейр-ель-Бахрі поблизу Фів. Цариця Нового царства Хатшепсут, створила поряд свій грандіозний храм, реставрувала могилу славного попередника і використала ряд елементів з його комплексу при побудові зодчим Сенмутом своєї опочивальні. У древніх єгипетських текстах розповідається: «Як тільки цар помер, душа покинула його, злетіла на небо і об'єдналася з Атоном, а його боже тіло злилося зі своїм творцем. Його привид повернувся і попередив улюбленого сина Сенусерта І.».

Джерела:

Карасевич А. О. Історія політичної думки. Навчальний посібник. — Умань. — 2013. — 726 с.; Карасевич А. О. Історія політичної думки. Навчальний посібник. — Умань. — 2014. — 860 с.; Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. — К., 2000





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 06/02/2024

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.