Політологічна енциклопедія Книга IV - Карасевич А.О, Шачковська Л.С. 2016
Місто-держава
МІСТО-ДЕРЖАВА — держава яка складається з одного міста та навколишньої території. Як правило, історично міста-держави були частинами більшої цивілізації: наприклад міста-держави стародавньої Греції, стародавнього Риму, Фінікії, міста-держави майя та ацтеків доколумбійської Мезоамерики, міста-держави Середньої Азії та доби італійського Відродження.
В античному світі міста-держави були досить поширені. Деякі з них об'єднувались у формальні або неформальні союзи, часто під проводом одного лідера.
Міста-держави у стародавньому Римі, наприклад, були об'єднані через підкорення іншими державами; деякі, такі як у Стародавній Греції, у Пелопонесі об'єднувались добровільно для спільного захисту.
У стародавній Греції міста-держави позначали одним словом (грец. πόλις — поліс.
Так називали великі міста і міста-держави. Місто-держава, або поліс мав свій специфічний внутрішній устрій, різноманітність урядів, організацію тощо.
Характерними рисами такої державної організації було спільне громадянство.
Міста-держави античної доби
В античній історії існували:
міста-держави Стародавньої Греції, також відомі як поліси (від грецького поліс — πόλις);
міста-держави Малої Азії (Троя);
міста-держави у стародавньому Римі;
міста-держави Фінікії (Карфаген);
міста-держави Месопотамії (Шумер);
міста-держави імперії майя та ацтеків;
міста-держави китайських династій Шан, Чжоу.
Міста-держави Північного Причорномор'я

Розкопки полісу Херсонес у Криму, сучасна Україна
Керкінітида — заснована як місто-дежава у VI ст. до н. е. і проіснувала як грецька колонія майже до кінця IV ст. н. е. Зараз місто Євпаторія (Автономна Республіка Крим).
Тір — заснований як місто-держава у VI ст. до н. е. переселенцями з грецького Мілета. Зараз місто Білгород-Дністровський (Одеської області).
Ольвія — існувала як місто-держава з VI ст. до н. е. і до IV ст. н. е. Заснована переселенцями з грецького Мілета. Зараз Миколаївська область.
Борисфеніда — існувала як місто-держава у VII ст. до н. е., була найдревнішим грецьким поселенням Причорномор'я. Зараз Миколаївська область.
Херсонес (пізніше Корсунь) — заснований у 422—420 рр. до н. е. переселенцями з Гераклеї Понтійської і проіснував до XV ст. н. е. — тобто майже два тисячоліття. У V—I ст. до н. е. це було автономне місто-держава, у I — IV ст. н. е. — аристократична республіка залежна від Риму, а з IV ст. — від Візантії. Саме через Корсунь у 988 р. у Київську Русь офіційно прийшло християнство візантійського обряду. Зараз історико-археологічний заповідник «Херсонес Таврійський», місто Севастополь (Автономна Республіка Крим).
Феодосія — заснована як місто-держава у VI ст. до н. е. греками — вихідцями з Мілета, була центром торгівельних зв'язків. Зараз місто Феодосія (Автономна Республіка Крим).
Пантікапей — заснований як місто-держава у VI ст. до н. е. Зараз місто Керч (Автономна Республіка Крим).
Міста-держави середньовіччя
У середньовіччі міста-держави існували:
У Німеччині у Ганзійській лізі; У складі Священної Римської Імперії на території сучасної Центральної Європи і Німеччини; В Італії під час доби Відродження.

Сучасне місто-держава Сінгапур — економічне диво Азії
Міста-держави новітньої історії
У ХІХ - ХХ ст. міста-держави виникали у результаті колоніальної експансії європейських держав. У таких країнах, як Індія, Китай міста-держави являли собою прибережні міста або порти звідки поширювалась колонізація країни. Деякі з міст-держав збереглися як
незалежні країни (Сінгапур), а деякі хоча й ввійшли у склад інших країн, все ж зберегли автономію (Гонконг). Деякі європейські міста (Рієка, Данциг (Гданськ), Мемель (Клайпеда), Трієст, Батумі) у зв'язку з політичними та історичними обставинами існували як міста-анклави з широкими правами самоврядування.
Сінгапур був у складі Малайзії всього два роки і був виключений з складу країни у 1965 р. через побоювання, що його населення негативно вплине на расовий склад населення Малайзії. Попри це, Сінгапур швидко модернізувався і провів індустріалізацію, завдяки котрій його тепер називають одним з чотирьох Тигрів Азії. Тепер Сінгапур — сучасне, динамічне місто-держава з помітним впливом на економіку світу.
Ватикан
До 1870 р. Місто Рим знаходилося у володінні римських пап як частина держави — Папська область. Коли у 1870 р. король Віктор-Імануїл ІІ анексував Папську Область, папа Пій ІХ відмовився визнати новосформоване королівство Італія. У 1929 р. папа Пій ХІ та король Віктор-Імануїл ІІІ уклали договір, за яким Ватикан визнавався як незалежна держава з папою на чолі. Зараз це місто-держава має своє власне громадянство, дипломатичний корпус, прапор і поштову систему. З населенням менш ніж тисячу чоловік Ватикан — найменша, більшістю країн визнана суверенна держава світу.
Монако
Князівство Монако — одна з найменших держав світу (площа 1,95 км2.). Розташоване на півдні Європи, на березі Середземного моря, поблизу кордону Франції і Італії. Граничить з французьким департаментом Приморські Альпи. Монако включає у себе округи-міста Монако (старе місто), Монте-Карло, Ла-кондамін (діловий центр і порт) і Фонвьєй (промисловий район).
Сан-Марино
Сан Марино — не тільки найменша місто-держава у світі, але й найстародавніша незалежна республіка в Європі. Сан Марино було засноване у 301 р. н. е. на горі Титано християнином Маріно, який заснував на горі християнську громаду. Досі в країні діють свої правила і свої, єдині у своєму роді, органи влади, які контролюють і управляють демократичним життям держави.
Джерела:
Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І.О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х . :Право, 2015.; Большой юридический словарь. 3-е изд., доп. и перераб. / Под ред. проф. А. Я. Сухарева. — М.: ИНФРА-М, 2007.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 06/02/2024
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.