Політологічна енциклопедія Книга IV - Карасевич А.О, Шачковська Л.С. 2016

Міністр без портфеля

МІНІСТР БЕЗ ПОРТФЕЛЯ — член уряду, який не керує міністерством або іншим центральним органом виконавчої влади, але має повноважне право голосу на засіданнях уряду, а також виконує окремі доручення прем'єр-міністра.

Найчастіше існує в країнах, якими управляє кабінет міністрів, особливо у разі коаліційного уряду. Зазвичай міністрами без портфеля призначаються політики, які можуть забезпечити уряду підтримку депутатів від своїх партій.

У різних країнах міністри без портфеля можуть називатися по-різному, наприклад, у Великобританії, Індії, Ірландії, Канаді, Пакистані, Японії — державний міністр, у Німеччині — міністр з особливих справ.

Практика призначення міністрів без портфеля поширена у багатьох країнах світу, у тому числі і у Росії.

У СРСР для позначення посади міністра без портфеля використовувалося словосполучення «міністр СРСР», яке додається до найменування основною посадою. Так, міністрами без портфеля у СРСР у різний час були:

М. К. Байбаков, у 1963 - 1965 рр. — Голова Державного комітету хімічної та нафтової промисловості при Держплані СРСР — міністр СРСР;

H. П. Дудоров, у 1962 - 1972 рр. — Начальник Главмоспромстройматеріалов при Мосміськвиконкому — міністр СРСР;

Б. М. Єльцин, у 1988 - 1989 рр. — Перший заступник Голови Держбуду СРСР — міністр СРСР;

В. П. Зотов, у різний час (1962 - 1965 рр.) — Заступник Голови Держплану СРСР у ранзі міністра, міністр СРСР, начальник Управління харчової промисловості Совнархоза (СНХ) СРСР в ранзі міністра, заступник голови СНХ — міністр СРСР;

I. І. Кузьмін, у 1959 - 1960 рр. — Голова Державного науково-економічної ради Радміну СРСР — міністр СРСР та інші державні діячі.

У Російській Федерації посаду «міністра без портфеля» (офіційні найменування — «міністр Російської Федерації» або «член Уряду Російської Федерації») продовжує існувати. Так, міністрами без портфеля у різний час були:

Р. Г. Абдулатипов — у 1999 - 2000 рр .; Н. І. Травкін — з 1994 по 1996 рр.; Е. Г. Ясін — у 1997 - 1998 рр .;

В. В. Єлагін — в 2000 - 2002 рр. (Курирував соціально-економічний розвиток Чеченської Республіки); С. В. Ільясов — у 2002 - 2004 рр. (Курирував соціально-економічний розвиток Чеченської Республіки); В. Ю. Зорін — у 2001 - 2004 рр. (Курирував національну політику).

Після адміністративної реформи Росії першим міністром без портфеля став Владислав Путілін, Директор Департаменту економіки програм оборони і безпеки Мінекономрозвитку Росії, призначений 20 березня 2006 р. на посаду Першого заступника Голови Військово-промислової комісії при Уряді РФ.

У новому Уряді Медведєва, призначеному 21 травня 2012 р., міністром Російської Федерації без портфеля призначений Михайло Абизов. Він відповідає за організацію роботи Урядової комісії з координації діяльності «Відкритого уряду».

Джерела:

Большой юридический словарь. 3-е изд., доп. и перераб. / Под ред. проф. А. Я. Сухарева. — М.: ИНФРА-М, 2007. — VI, 858 с.; История становления и современное состояние исполнительной власти в России. — М. : Новая Правовая культура, 2003. — (Правовой статус министра без портфеля: практика России — С. 174—182).