Політологічна енциклопедія Книга V - Карасевич А.О, Шачковська Л.С. 2016
Підданство
ПІДДАНСТВО — правовий зв'язок між фізичною особою і певною державою з монархічною формою правління.
Розрізняють поняття «громадянство» і «підданство». Підданство раніше було характерним для більшості держав з монархічною формою правління. У XXI ст. у переважній більшості монархій у результаті проведеної політики обмеження монархічної влади та демократизації суспільства інститут громадянства цілком замінив собою інститут підданства. Якщо, як зазначалося, під підданством розуміється зв'язок фізичної особи з монархом (і, відповідно інститутами корони), то під громадянством розуміється більш широкий зв'язок безпосередньо з державою, а не його главою.
У інших мовах зазначені терміни можуть позначатися одним словом. Так, під англійським «citizenship» залежно від контексту може розумітися як громадянство, так і підданство. Разом з тим іноземні мови можуть володіти специфічним поділом видів громадянства, які відсутні у українській мові: наприклад, англійське «citizenship» (у більшості випадків більш вузьке поняття) і «nationality» (як правило, більш широке поняття).
При цьому поділ понять на широке і вузьке не універсальне і може пояснюватися історико-політичними особливостями розвитку тієї чи іншої країни (наприклад, громадянин Великобританії — «British citizen», під категорію «British nationals» потрапляють особи, які входять у категорію «British citizen», громадяни держав Співдружності і британські піддані; у той же час для широкого терміна «Громадянство Європейського Союзу» застосовується термін «citizenship»).
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 06/02/2024
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.