Політологічна енциклопедія Книга VI - Карасевич А.О, Шачковська Л.С. 2016

Сенусерт ІІІ (1878 - 1842 рр. до н. е.) (фараон із ХІІ династії)

Ім'я, яке займав Сенусерт ІІ на троні — Ха-Кау-Ра — «сяючі душі Ра». На троні перебував майже 37 років. Про його мудре владарювання залишилися гарні згадки, а після його смерті йому поклонялися як божеству.

Він відмовився від будівництва величезних погрібальних пірамід. Більше уваги приділялося орошувальній системі. На 8-му році свого владарування цар почав займатися торговими стосунками із заморським світом.

Сенусерт ІІ досить успішно проводив реформаторську діяльність. Він обмежує владу монархів, він вважав, що надмірна їх незалежність, кидає виклик фараону. Сенусерт ІІ створює нову систему управління, результатом якої був поділ Єгипту на три адміністративні центри — Північ, Південь і Глава Півдня (Елефантина і Нижня Нубія). Кожен з центрів був підвладний раді старшин, а старшини звітували про свою діяльність візирю царя.

Після наведення порядку в країні, Сенусерт ІІ вдався до вирішення зовнішньополітичних питань. Він робить кілька успішних походів в Нубію. Він гордився тим, що підкорив непокірне плем'я своїй владі. По його наказу була збудована стела з надписом: «Я полонив їх жінок, я захопив їх власність, увійшов силою в їх будинки, розрушив їх житла. Я зібрав їх врожай зерна і спалив».

Він посунув кордони Єгипту на південь, до других порогів Нілу і залишив стелу, яка попереджувала наступні покоління: «Тепер кожен мій син, який буде захищати цей кордон, яку встановив я його величність, він буде вважатися моїм сином народженим його величністю, подібним любимим сином свого батька, який встановлює кордони. Тепер той із них, хто послабить їх і не буде відвойовувати їх, він — не мій син, він не був народжений мною». Всі багатства, які Санусерт ІІ завоював в Нубії, були спрямовані на будівництво храмів Єгипта. Цар відтворює барку Осіріса, будує храм старому богові фіванської області Монту.

ДЖЕРЕЛА:

Енциклопедія політичної думки / Пер. з англ. за ред. Н. Лисюк. — К., 2000; Українське державотворення: Слов.-довід — К., 1997.