Політологічна енциклопедія Книга VI - Карасевич А.О, Шачковська Л.С. 2016

Сепарація етнічна

До процесів етнічного поділу належать етнічна парціація і сепарація. За етнічної парціації відбувається поділ етносу на кілька рівних частин, причому жодний із новоутворених етносів не ототожнює себе зі старим. На ранніх етапах історії етнічна парціація виявлялася у поділі племен на територіально відособлені частини, з часом парціацію зумовлювало розмежування різних частин етносу державними кордонами. Так, у результаті появи державно-політичних кордонів з'явилися різні арабські народи.

Етнічною сепарацією називають відокремлення певної частини народу від основної, що зумовлює утворення самостійного етносу. Якщо за етнічної парціації вихідний етнос фактично припиняє своє існування, то за сепарації — продовжує. Причинами етнічної сепарації є: переселення частини вихідного етносу; державно-політичне відокремлення частини народу, релігійне відокремлення групи етносу.

Іноді сепарацію зумовлювали політичне відокремлення частини певного народу (наприклад, валлонів від французів), релігійні розбіжності (харарі (мусульман) від амхара (християн)).

Аналізуючи етнічні процеси, слід враховувати тенденцію до відродження національних рухів, традицій, культури.

ДЖЕРЕЛА:

Юрій М. Ф. Етнологія: Навчальний посібник. — К.: Дакор, 2006. — 360 с.; Куєвда В. Міфологічні джерела української етнокультурної моделі: психологічний аспект. Монографія. — Донецьк: Український культурологічний центр, Донецьке відділення НТШ, 2007. — 264 с.