Підручник Алгебра і початки аналізу 10 клас (профільний рівень) - А. Г. Мерзляк - Гімназія 2018 рік
§5 ПОХІДНА ТА ЇЇ ЗАСТОСУВАННЯ
37. Правила обчислення похідних
Знайдемо, користуючись означенням, похідну функції f(х) = х2 + х у точці х0 ∈ ℝ.

3) якщо ∆х
0, то значення виразу 2х0 + ∆х + 1 прямують до числа 2х0 + 1. Отже, при будь-якому х0 ∈ ℝ
![]()
Оскільки х0 — довільна точка області визначення функції f(х) = x2 + х, то для будь-якого х ∈ ℝ. виконується рівність f' (х) = 2х + 1, тобто
(х2 + х)' = 2х + 1.
З попереднього пункту вам відомо, що (х2) = 2х і (х)' = 1. Таким чином, отримуємо:
(х2 +х)' = (х2) + (х)'.
Отже, похідну функції f(х) = х2 + х можна було знайти як суму похідних функцій у = x2 і у = x.
Справедливою є така теорема1.
Теорема 37.1 (похідна суми). У тих точках, у яких є диференційовними функції y = f(x) і y = g(x), також є диференційовною функція у = f(x) + g(x), причому для всіх таких точок виконується рівність
(f(x) + g(x))' = r(x) + g'(x).
Коротко говорять: похідна суми дорівнює сумі похідних.
1 Умовами теорем 37.1-37.4 передбачено таке: якщо функції f i g є диференційовними в точці х0, то відповідно функції у = f(x) + g(x), y = f(x) g(x),
та у = f(g(x)) визначені на деякому проміжку, що містить точку х0.
Використовують і такий спрощений запис:
(f + g)' = f' + g'
Доведення. Нехай х0 — довільна точка, у якій функції f i g є диференційовними. Знайдемо приріст функції у = f (х) + g(х) у точці х0. Маємо:
∆y = f(x0 + ∆х) + g(x0 + ∆х) - f(х0) - g(x0) =
= (f(х0 + ∆х) - f(х0)) + (g(x0 + ∆х) - g(х0)) - ∆f + ∆g.
Запишемо:
![]()
Оскільки функції f і g є диференційовними у точці х0, то існують границі ![]()
Звідси отримуємо:
![]()
Отже, функція у = f(x) + g(x) є диференційовною в точці х0, причому її похідна в цій точці дорівнює f' (х0) + g' (х0).
Теорему 37.1 можна узагальнити для будь-якої скінченної кількості доданків:
(f1 + f2 + … + fn)' = f1' + f2'+… + fn'.
Дві теореми, наведені нижче, також спрощують знаходження похідної.
Теорема 37.2 (похідна добутку). У тих точках, у яких є диференційовними функції у = f(x) і у = g (х), також є диференційовною функція у = f(х) g (х), причому для всіх таких точок виконується рівність
(f (х) g (х)У = f' (x) g (x) + g' (x) f (x).
Використовують і такий спрощений запис:
(fg)' = f'g + g'f
Доведення. Нехай х0 — довільна точка, у якій функції f i g є диференційовними. Знайдемо приріст функції у = f(х) g (х) у точці х0. Ураховуючи рівності f(х0 + ∆х) =f(х0) + ∆f, g (х0 + ∆х) = g (х0) + -∆g, маємо:
∆у = f (х0 + ∆х) g (х0 + ∆х) - f (х0) g (х0) =
= (f(x0) + ∆f)(g (х0) + ∆g) - f(х0) g (х0) =
= f(x0) g (х0) + ∆f ∙ g (х0) + ∆g ∙ f (x0) + ∆f ∙ ∆g - f (x0) g(x0) =
= ∆f ∙ g (x0) + ∆g ∙ f (x0) + ∆f ∙ ∆g.
Запишемо:

Оскільки функції f і g є диференційовними в точці х0, то існують границі ![]()
Тепер можна записати:

Таким чином, функція y = f(x) g(x) є диференційовною в точці х0, причому її похідна в цій точці дорівнює
f'(x0) g(x0) + g'(x0) f(x0).
Наслідок 1. У тих точках, у яких є диференційовною функція у = f(x), також є диференційовною функція у = kf(x), де k — деяке число, причому для всіх таких точок виконується рівність
(kf(x))' = kf'(x).
Коротко говорять: постійний множник можна виносити за знак похідної.
Використовують і такий спрощений запис:
(kf)' = kf'
Доведення. Оскільки функція у = k диференційовна в будь-якій точці, то, застосовуючи теорему про похідну добутку, можна записати:
(kf (х))' = (k)' f (х) + kf' (х) = 0 ∙ f (х) + kf' (х) = kf' (х).
Наслідок 2. У тих точках, у яких є диференційовними функції y = f(x) і y = g(x), також є диференційовною функція у = f(x) - g(x), причому для всіх таких точок виконується рівність
(f(x) - g(x))' = f'(x) - g'(x).
Доведення. Маємо:
(f (х) - g (х))' = (f (х) + (-1) ∙ g (х))' = (f (х))' + ((-1) g (х))' =
= f'(x) + (-1) - g'(x) = f'(x) - g'(x).
Теорема 37.3 (похідна частки). У тих точках, у яких функції у = f(x) і у = g (х) є диференційовними та значення функції g не дорівнює нулю, функція
також є диференційовною, причому для всіх таких точок виконується рівність

Використовують і такий спрощений запис:

ПРИКЛАД 1 Знайдіть похідну функції:
![]()
Розв’язання. 1) Користуючись теоремою про похідну суми та наслідками з теореми про похідну добутку, отримуємо:

2) Маємо: у' = (х3cos х) = (х3) ∙ cos х + (cos х)' ∙ х3 =
= 3х2cos х - sin х ∙ х3 = 3х2 cos х - х3sin х.
3) За теоремою про похідну добутку отримуємо:

Використовуючи теорему про похідну частки, легко довести, що

Справді,

Формулу
доведіть самостійно.
Розглянемо функції f(t) = 2t - 1 і g (х) = х2 + х + 1. Значення однієї функції можуть слугувати значеннями аргументу другої функції. Наприклад, f(g (х)) = 2g (х) - 1 = 2 (х2 + х + 1) - 1 = 2х2 + + 2х + 1. Отже, можна говорити, що формула у = 2х2 + 2х + 1 задає функцію y = f(g (х)).
Якщо для будь-якого х є М усі значення функції t = g (х) є значеннями аргументу функції у = f(t), то говорять, що задано складену функцію у = f(g (х)) з областю визначення М.
Розглянемо ще кілька прикладів.
Якщо f(u) = sin и, dig (x) = 1 - 3х, то складена функція у = f(g (x)) задається формулою у = sin (1 - 3х). Функцію у = cos2 х можна розглядати як складену функцію у = f (g (х)), де f(х) = х2, g (х) = cos х.
Знаходити похідну складеної функції можна за допомогою такої теореми.
Теорема 37.4 (похідна складеної функції) Якщо функція t = g (х) диференційовна в точці х0, а функція у = f(t) диференційовна в точці t0, де t0 = g (х0), то складена функція h (х) = f(g(х)) є диференційовною в точці х0, причому
h'(x0) = r(t0) - g'(x0)
ПРИКЛАД 2 Знайдіть значення похідної функції в точці х0:

Розв’язання. 1) Дана функція у = (3х - 7)6 є складеною функцією у = f(g (х)), де f(t) = t6, g(x) = 3х - 7. Оскільки f'(t) = 6t5, a g' (x) = 3, то за теоремою про похідну складеної функції можна записати:
у'(х) = f'(t) g'(x) = 6t5 ∙ 3 при t = 3х - 7,
тобто
у' (х) = 6 (Зх-7)5 - 3 = 18 (3х-7)5; у' (2) = 18 ∙ (3 ∙ 2 - 7)5 =-18.
Розв’язання цієї задачі можна оформити й так:
у' = ((3х - 7)6)'= 6 (3х - 7)5 ∙ (3х - 7)' = 6 (3х - 7)5 ∙ 3 = 18 (3х - 7)5;
y' (2) = -18.

Відповідь: 1) -18; 2) 0; 3) 0; 4) 180.
Сформулюйте теореми, які виражають правила обчислення похідних.
ВПРАВИ
37.1. Знайдіть похідну функції:

37.2. Знайдіть похідну функції:

37.3. Знайдіть похідну функції:

37.4. Знайдіть похідну функції:

37.5. Знайдіть похідну функції:
![]()
37.6. Знайдіть похідну функції:
![]()
37.7. Чому дорівнює значення похідної функції f у точці х0, якщо:

37.8. Обчисліть значення похідної функції f у точці х0:

37.9. Задайте за допомогою формул складені функції y = f(g(x)) і y = якщо:

37.10. Задайте за допомогою формул складені функції y = f(g(x)) і y = якщо:
![]()
37.11. Чи можуть дві різні функції мати рівні похідні? Відповідь проілюструйте прикладами.
37.12. Знайдіть похідну функції:

37.13. Знайдіть похідну функції:

37.14. Знайдіть похідну функції:

37.15. Знайдіть похідну функції:
![]()
37.16. Знайдіть похідну функції:

37.17. Обчисліть:

37. 18. Для знаходження похідної функції у = sin 2х учень застосовує такий алгоритм:
1) робить заміну 2х = t і отримує функцію у = sin t;
2) далі пише: у' = (sin t)' = cos t;
3) потім підставляє значення 2х = t і робить висновок, що (sin 2х)' = cos 2х.
У чому полягає помилка цього учня?
37.19. Тіло рухається по координатній прямій за законом ![]()
(переміщення вимірюють у метрах, час — у секундах). Знайдіть швидкість руху тіла в момент часу t0 = 5 с.
37.20. Матеріальна точка рухається по координатній прямій за законом s (t) = (t + 2)2 (t + 5) (переміщення вимірюють у метрах, час — у секундах). Знайдіть її швидкість руху в момент часу t0 3= с.
37.21. Матеріальна точка масою 4 кг рухається по координатній прямій за законом s(t) = t2 + 4 (переміщення вимірюють у метрах, час — у секундах). Знайдіть імпульс р (t) = mv (t) матеріальної точки в момент часу t0 = 2 с.
37.22. Тіло масою 2 кг рухається по координатній прямій за законом s(t) = 3t2 - 4t + 2 (переміщення вимірюють у метрах, час — у секундах). Знайдіть кінетичну енергію
тіла в момент часу t0 = 4 с.
37.23. Тіло рухається по координатній прямій за законом s(t) = 2t2 - 8t + 15 (переміщення вимірюють у метрах, час — у секундах). Визначте координату тіла в момент часу, коли його кінетична енергія дорівнює нулю.
37.24. Знайдіть у точках х1 = -1 і х2 = 2 похідну функції:
1) f(х) = х2 - 4 І х І + 3;
2) f(х) = | х2 - 4х + 3 |.
37.25. Знайдіть у точках х1 = -2 і х2 = 2 похідну функції:
1) f(х) = х2 - 6 | х | + 5;
2) f(х) = | х2 - 6х + 5 |.
ГОТУЄМОСЯ ДО ВИВЧЕННЯ НОВОЇ ТЕМИ
37.26. Складіть рівняння прямої, яка проходить через точку А (1; -4) і паралельна прямій у = 3х.
37.27. Складіть рівняння прямої, яка проходить через точку X (-2; 1) та утворює з додатним напрямом осі абсцис кут:
1) а = 45°; 2) а = 60°; 3) a = 30°.
Перша публікація: 01/01/2018
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.