Підручник Алгебра і початки аналізу 10 клас (профільний рівень) - О. С. Істер - Генеза 2018 рік
РОЗДІЛ 2 СТЕПЕНЕВА ФУНКЦІЯ
§ 12 ФУНКЦІЯ КОРЕНЯ n-го СТЕПЕННЯ ТА ЇЇ ГРАФІК
Розглянемо функцію у =
, де n ∈ N, n > 1.
1. Функція у =
, де n - натуральне парне число
Розглянемо спочатку функцію у =
, яку ми вже вивчали в курсі алгебри 8 класу. Її графік зображено на малюнку 12.1. Областю визначення функції є х ≥ 0, а множиною значень: у ≥ 0. Функція зростає на [0; +∞).

Мал. 12.1

Мал. 12.2
Розглянемо загальний випадок функції у =
, де n - натуральне парне число. Функція визначена для х ≥ 0 і є зростаючою. Множина її значень: у ≥ 0.
Графік функції у =
, де n - натуральне парне число, схематично зображено на малюнку 12.2.
2. Функція у =
, де n - натуральне непарне число, n ≥ З
Розглянемо спочатку графік функції у =
. Областю визначення цієї функції є множина всіх дійсних чисел. Складемо таблицю значень
функції для деяких значень аргументу:
x |
-8 |
-1 |
0 |
1 |
8 |
y |
-2 |
-1 |
0 |
1 |
2 |
Позначимо отримані точки на координатній площині і сполучимо їх плавною лінією. Отримаємо графік функції у =
(мал. 12.3). Множиною значень цієї функції є множина всіх дійсних чисел, функція є зростаючою.
У загальному випадку функція у =
, де n - натуральне непарне число, n ≥ 3, також визначена для будь-якого дійсного значення аргументу, зростає на і?, множиною її значень є множина всіх дійсних чисел.
Графік функції у =
, де n - натуральне непарне число, n > 3, зображено на малюнку 12.4.

Мал. 12.3

Мал. 12.4
3. Властивості функції у =
, n ∈ N, n ≥ 2
Узагальнимо властивості функції, яку ми щойно розглянули, у вигляді таблиці.
|
Функція у =
|
||
Властивості |
n — парне |
n — непарне |
Область визначення |
[0; +∞) |
( -∞; +∞) |
Множина значень |
[0; +∞) |
( -∞; +∞) |
Нулі функції |
х = 0 |
x = 0 |
Проміжки знакосталості, у > 0 |
х > 0 |
x > 0 |
Проміжки знакосталості, у < 0 |
— |
х < 0 |
Парність, непарність |
Ні парна, ні непарна |
Непарна |
Проміжки зростання |
[0; +∞) |
( -∞; +∞) |
Проміжки спадання |
— |
— |
4. Застосування властивостей функції у =
![]()
Розглянемо кілька вправ, які розв’яжемо за допомогою властивостей функції у =
.
Приклад 1. Знайти область допустимих значень виразу:

Розв’язання. ОДЗ виразу
у випадку парного n знаходимо, розв’язавши нерівність f(х) ≥ 0, якщо ж n — непарне, то ОДЗ виразу збігається з областю визначення функції f(х).
1) х + 1 ≥ 0; х ≥ -1; D(y) = [-1; +∞);
2) D(у) = (-∞; +∞).
3) х 2 + 2х - 3 ≥ 0, отже, D(y) = (-∞; -3] ∪ [1; +∞) (мал. 12.5).

Мал. 12.5

Мал. 12.6
4)
≥ 0, розв’язавши цю нерівність методом інтервалів (мал. 12.6), отримаємо, що D(y) = [2; 3).
Відповідь.
1) [-1; +∞);
2) (-∞; +∞);
3) (-∞; -3] ∪ [1; +∞);
4) [2; 3).
Приклад 2. Знайти множину значень функції:
![]()
Розв’язання. 1) Оскільки
≥ 0, то Е(у) = [0; +∞).
2)
≥ 0, тоді
+1 ≥ 1, тому Е(у) = [1; +∞).
3) Оскільки областю значень функції у =
є множина R, то областю значень функції у =
-11 є також множина R.
4) х
2≥ 0, тоді х
2 + 64 ≥ 64. Маємо:
≥
, тоді
≥ 2, а тому
- 3 ≥ -1. Отже, Е(у) = [-1; +∞).
Відповідь.
1) [0; +∞);
2) [1; +∞);
3) (-∞; +∞);
4) [-1; +∞).
Приклад 3. Порівняти числа:
![]()
Розв’язання. Оскільки функція у =
зростає на всій своїй області визначення при будь-якому натуральному n, n ≥2, то якщо а > b і значення виразів
та
існують, то
>
.
1) Отже,
<
.
2) Оскільки 2 =
, а
<
, то
< 2.
3) За властивостями кореня n-го степеня перетворимо вираз
, подавши його у вигляді кореня 8-го степеня:
4/7 =
=
. Оскільки
>
, то
>
.
4) Подамо число у вигляді коренів одного й того самого степеня:
![]()
Оскільки
![]()
Відповідь.
![]()
✵ Схематично побудуйте графіки функцій у =
для парного n та для непарного n.
✵ Сформулюйте властивості функції у =
для парного n та для непарного п.
Розв'яжіть задачі та виконайте вправи
1. Знайдіть область визначення і область значень функції (12.1-12.2):
12.1.
![]()
12.2.
![]()
Схематично побудуйте графік функції (12.3—12.4):
12.3.
![]()
12.4.
![]()
12.5. Чи належить графіку функції у =
точка:
1) А(0; 1);
2) В(16; 2);
3) С(-1; 1);
4) D(0; 0)?
12.6. Чи належить графіку функції у =
точка:
1) А( 1; 1);
2) В(-8; 2);
3) С(8; -2);
4) D(-1; -1)?
2. За допомогою геометричних перетворень побудуйте схематично графік функції (12.7—12.8):
12.7.
![]()
12.8.
![]()
Чи перетинаються графіки функцій (відповідь обґрунтуйте) (12.9-12.10):
12.9.
![]()
12.10.
![]()
Порівняйте числа (12.11—12.12):
12.11.
![]()
![]()
12.12.

Знайдіть область визначення функції (12.13—12.14):
12.13.

12.14.

Знайдіть множину значень функції (12.15—12.16):
12.15.
![]()
12.16.
![]()
12.17. Оцініть значення виразу
, якщо:
![]()
12.18. Оцініть значення виразу
, якщо:
![]()
3. Побудуйте графік функції (12.19-12.20):
12.19.
![]()
12.20.
![]()
Між якими двома послідовними цілими числами на координатній прямій міститься число (12.21-12.22):
12.21.

12.22.

Укажіть усі цілі числа, які розташовані на координатній прямій між числами (12.23-12.24):
12.23.
![]()
12.24.
![]()
Знайдіть область визначення функції (12.25—12.26):
12.25.

12.26.

Порівняйте числа (12.27—12.28):
12.27.
![]()
12.28.
![]()
4. Розв’яжіть рівняння графічно (12.29—12.30):
12.29.
![]()
12.30.
![]()
Порівняйте числа (12.31—12.32):
12.31.
![]()
12.32.
![]()
12.33. Для скління музейних вітрин в одній з трьох фірм треба замовити 28 однакових скляних прямокутників. Площа кожного скла 0,25 м 2. У таблиці зазначено ціни на скло і на різку скла. Скільки буде коштувати найдешевше замовлення?
Фірма |
Ціна скла (грн за 1 м 2) |
Різка скла (грн за одне скло) |
Додаткові умови |
А |
140 |
9 |
|
Б |
150 |
7 |
|
В |
160 |
5 |
Для замовлень від 1200 грн різка безкоштовна |
12.34. Доведіть, що число n 9 - n 3, n ∊ N, кратне числу 504.
Підготуйтеся до вивчення нового матеріалу
12.35. Розв’яжіть рівняння:

Перша публікація: 01/01/2018
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.