Підручник Українська мова 10 клас (профільний рівень) - С. О. Караман - Ранок 2018
МОВА ЯК СУСПІЛЬНЕ ЯВИЩЕ. УКРАЇНСЬКА МОВА В УКРАЇНІ
§4. ПОНЯТТЯ ПРО КОЛОРИТ МОВЛЕННЯ. СЛОВНИК-ДОВІДНИК З КУЛЬТУРИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Якби ти знав, як много важить слово.
Іван Франко
27. Прочитайте. Порівняйте свій активний словник зі словником улюбленого поета чи прозаїка. Яких слів у вас замало? Чому? Чи впливає на ваш словник спілкування з оточенням?
Мовлення окремої людини ніколи не дорівнює мові народу, а тим більше людства. Винятком є мова справжніх поетів. Звичайно, якщо порівняти словник високообдарованого поета з лексиконом мови його народу, то може здатися, що це лише краплина в сяючому вічно рухливому морі. Але саме ця краплина містить молекули живої води, яка прискорює життєві процеси в організмі мови, примушує її пізнавати саму себе, знову і знову виявляти ще непізнане й дивувати світ новою красою (Б. Русанівський).
Буду я навчатись мови золотої
Крім функціональних стилів, в українській мові виділяються й інші стильові різновиди, основою класифікації яких є неоднакове експресивне забарвлення, характерне для того чи того мовлення. За допомогою такого забарвлення виявляється різне ставлення того, хто говорить, до висловлюваного, різний тон і колорит* висловлюваної думки.
Колорит — (перен.) сукупність особливостей, своєрідність, характерна ознака чого-небудь.

Урочистий різновид характеризується вживанням слів і словосполучень з піднесеним емоційним змістом, окличних речень. Урочисте забарвлення мовлення найчастіше виявляється в публіцистичному стилі, іноді також у художньому й епістолярному.
Офіційне забарвлення властиве діловому і зрідка приватному листуванню, а іноді й усному розмовному мовленню. Воно створюється вживанням офіційних звертань, слів з офіційно-ділової мови, описових синтаксичних зворотів, а також відсутністю займенників першої та другої особи однини тощо.
Інтимно-ласкаве забарвлення досягається насамперед використанням слів із суфіксами пестливості та вживанням епітетів з пестливим значенням і простих синтаксичних конструкцій, властивих розмовній мові. Воно доречне в розмовно-побутовому, епістолярному та художньому спілкуванні.
Забарвлення ввічливості в мовленні досягається вживанням слів зі значенням пошани до особи, якій адресується висловлення, а фамільярний тон характеризується наявністю слів і словосполучень, які підкреслюють перебільшену невимушеність, надмірну розв'язність та безцеремонність у ставленні до співрозмовників. Емоційне забарвлення ввічливості або фамільярності може виявлятися в епістолярному та розмовно-побутовому стилях.
Гумористичний, або жартівливий, колорит мовлення досягається вживанням слів у невідповідному до ситуації значенні, контрастно-комічними зіставленнями, перебільшенням якостей осіб і предметів тощо. До такого емоційного забарвлення вдаються в художніх творах та в розмовно-побутовому мовленні.
Сатиричний емоційний тон найчастіше спостерігається в публіцистичному, ораторському та художньому мовленні, іноді — у розмовному. Найголовнішим мовним засобом сатири є вживання слів, за допомогою яких виражається презирство й зневага до потворних вчинків, а також глузливі означення-епітети, порівняння, архаїзована лексика й синтаксичні конструкції, влучні дотепи тощо.
Практикум
28. Прочитайте. За експресивним забарвленням визначте колоритно-стильовий різновид мовлення кожного з уривків.
1. 18 квітня, 49. Мені дуже страшно дожити до того моменту чи часу, коли дзвінкосерйозний Малишко, або лютодотепний Воскресенко, чи несміливо-сміливий Смілянський, чи колючий Маківчук, чи їйбогужялюблюприроду (а любить він її таки по-справжньому) Новиченко, чи авиколинебудьтягли Гончаренко, чи недайбогхтодізнаєтьсящояспінінгіст Вільховий, чи їйбогутоваришіобов’язковопоїдуаякжеж Копиленко, чи татам-двіщущки-іодинокунчик Дорошко, чи поїхалибачилинестріля- лиаякстрілялиневлучили М. Т. Рильський… — от коли ці всі коли-небудь скажуть: «Остап Вишня — старий!» — І, збираючись на полювання, додадуть: «Не турбуйте його!» — Я того ж часу візьму і помру! (Остап Вишня. «Щоденникові записи»)
Якщо ти не любиш свого народу і нехтуєш його мовою, то хто ж тобі повірить, що ти любиш і поважаєш сусідні народи?.. Мова — це глибина тисячоліть. Цей найдорожчий скарб, переданий нам сотнями й сотнями попередніх поколінь, злеліяний у пісні, в переказі, в приказці.
(О. Гончар)
2. Стаття 23. Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов’язки перед суспільством, у якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості.
(Конституція України)
3. Високоповажна добродійко Олександро Михайлівно!
І я, і дружина моя сердечно дякуємо за Ваші ласкаві запросини. Вважаємо за свій обов’язок прилучитися до гурту людей, що високо цінять славну і незабутню діяльність великого діяча українського. Раді будемо при тій нагоді особисто скласти і Вам, Високоповажна Добродійко, щиру пошану і вдячність за Ваші цінні праці на ниві нашого письменства. Коли не стане на перешкоді нам яка-небудь значна причина, прибудемо у Канашівку 7-го вересня вранці.
З високим і правдивим поважанням до Вас М. Коцюбинський.
• Поясніть, як утворені складні слова в «Щоденникових записках».
29. Прочитайте уривок з вірша Б.-І. Антонича. Які мовні засоби використано для надання характерного колориту описаним пейзажам?
Дивись: шумує день погожий,
кипить зелена заметіль.
В товстому дзбані варить рожі,
аж піна бризкає звідтіль.
Дуднить по шибах дощ цинобри*
і скло відблискує, мов сталь.
Парує курявою обрій,
хвилює в димі ранніх сальв*.
30. Прочитайте текст і розгляньте ілюстрацію. Чи вдалося письменникові й фотохудожникові передати емоції, враження, ставлення до побаченого? Якими засобами вони скористалися?
Усе пішло у свій повторний цвіт — у цвіт не весняний, а осінній. Кольори землі зараз зовсім одмінні від попередніх кольорів. Барви поля й лугу, барви лісу — скільки ненаситної пристрасті, скільки пекельної спраги! Кольори багряні, жовті, вишневі, пурпурові, червоні, оранжеві — їхнім полум’ям позаймались дерева, кущі, бур’яни, бадилля. Тліють і горять, жаріють і вогневіють, і димлять… (За Є. Гуцалом)
• Назвіть засоби зв'язку речень у тексті.
• Поміркуйте, яку роль у тексті виконують однорідні члени речення.
• Усно опишіть ілюстрацію. Чому, на вашу думку, усі описи різні? Від чого це залежить?
Цинобра (або кіновар) — одна з найдревніших мінеральних фарб червоного кольору.
Сальва — салют.

31. Прочитайте текст. Визначте стиль мовлення. Які мовні засоби використав автор для відтворення колориту доби?
Миттю стало відомо всім, що в місті Ограшкей помер у дорозі старий султан Селім і що тіло його чорними волами везуть до Стамбула.
По вулицях міста якось інакше йшли військові відділи: інакше ступали, інакше несли мушкети, інакше підносили голови. Крок їх став твердий, а литки яничарів мов сталь на- пружалися…
Із верхів мінаретів кричали муедзини дивними голосами свої молитви. Чути було в воздусі, що надходить велика доба держави Османів, підготована твердістю покійного султана.
(Осип Назарук)
32. Прочитайте. Складіть і запишіть в алфавітному порядку список довідкової літератури з культури мови й мовлення.
З різних причин у минулі роки й десятиліття багатьох українців було позбавлено можливості добре опанувати літературну мову, тому в мовленні їх часто трапляються мовні огріхи. Щоб їх позбутися, треба користуватися різними словниками й довідниками з культури мови й мовлення. Зокрема, такими: О. Пономарів. Культура слова: Мовностилістичні поради. — К. : Либідь, 2008; Б. Антоненко-Давидович. Як ми говоримо. — К. : Либідь, 1991; Культура української мови: Довідник / За ред. С. Я. Єрмоленко. — К. : Наук, думка, 1990.
33. Прочитайте анотацію до словника «Мова — не калька». Чому вкрай важливо постійно дбати про культуру власного мовлення? Яку роль у цьому відіграють довідкові видання (словники, посібники, підручники)?
Сучасний словник гарної української мови «Говорімо гарно!» розкриває велич і красу рідної мови, звільняє її від суржику й чужомовних запозик. Словник містить самобутні українські слова та вислови, поставлені на противагу звичному (буденному) словниковому запасу сучасних українців.
Культура мови є мовознавчою наукою, яка виробляє критерії усвідомленого ставлення до мови й оцінювання мовних одиниць, механізми нормування і кодифікації.
Культура мовлення — дотримання літературних норм вимови, наголошення, слововживання, побудови словосполучень, речень, текстів; правильність, точність, чистота, логічність, доречність, виразність усного й писемного мовлення, дотримання в писемному мовленні орфографічних і пунктуаційних норм.
Мова — не калька: патріотичний словник гарної української мови «Говорімо гарно!»/Бере- за Т., Зубрицька І., Зелений Ю. — Львів : 2014. — 563 с. (Тематична платівка з мовознавчими аудіо- матеріалами 2012-2014 рр., записана на радіо FM «Галичина»).
СПІЛКУВАННЯ
34. Прочитайте вислів. Поясніть на прикладах, як ви його розумієте. Яке його пряме й переносне значення? Яка роль голосу під час бесіди? Як діють на вас різні за тембром, гучністю голоси? Які види інтонації ви знаєте? Чи можна інтонацією образити?
Мова є справді п’ятою ефірною стихією світу. Проте в кожного сущого на землі свій голос, свій тембр, своє інтонаційне забарвлення (П. Мовчан).
Домашнє завдання
35. Випишіть із творів художньої літератури текст обсягом до 100 слів. Визначте в ньому лексичні засоби, які виражають колорит висловлення.
Перевірте себе
Дайте відповіді на запитання.
— Сформулюйте визначення поняття «колорит мовлення».
— Якими мовними засобами досягають колориту мовлення?
Перша публікація: 01/01/2018
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.