Підручник Українська мова 10 клас (профільний рівень) - С. О. Караман - Ранок 2018

З ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Мовне портфоліо

• Упродовж опанування розділу підготуйте проект «Роль мови в житті суспільства», добираючи факти (статті, висловлення видатних людей, історичні документи, уривки з текстів художніх творів), які ілю

струють функції української мови в житті сучасного суспільства. Результати виконання проекту представте як мультимедійну презентацію.

§5. ОСНОВНІ ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ МОВИ

Українська мова не вчора придумана. Вона — не сирота, має слов’янську родину і світову славу. Вона має все.

Д. Павличко

Буду я навчатись мови золотої

Більшість гіпотез щодо прабатьківщини слов'ян локалізує їх цілком або частково на території сучасної України, а за географічні орієнтири переважно беруться Дніпро, Дністер і Карпати.

На думку відомого історика Михайла Грушевського: «За поріг історичних часів для українського народу можна прийняти IV століття нашої ери, коли ми маємо вже відомості, які можна прикласти спеціально для нього. До цього часу ми можемо говорити про нього як про частину слов'янської групи племен…» Зрозуміло, що також формування мови збігається з початком формування народу.

Унаслідок міграційної взаємодії людності дулібського та інших племінних об'єднань сформувався етнос, який на початку IX століття створив державу Русь-Україну. Чи існувала єдина давньоруська мова, чи населення користувалося діалектами, а за мову писемну правила запозичена разом із християнськими книгами церковнослов'янська мова? На ці питання немає єдиної відповіді.

На думку відомого лінгвіста Агатангела Кримського, у своїй фонетичній системі, граматичній будові і словниковому складі ще в XI столітті сформувалась як окрема східнослов'янська мова — мова української нації, українська національна мова.

Досліджуючи «Ізборник Святослава» (1073 р.), академік А. Кримський знайшов риси української мови. Це насамперед українська лексика: гребля, стріха, лагодити, лінощі, дивуємося, ліпший, яруга, туга, гримлять, полоняник, повінь та ін., фонетичні риси: перехід е в о після шиплячих (жона, чоловік, нічого), кінцева літера в у дієсловах (брав, косив, ходив), морфологічні: суто українське чергування приголосних г-з, к-ц, х-с в давальному відмінку (дорозі, дівці, кожусі); споконвічні українські форми займенників (тобі, собі); м'яке закінчення дієслів 3-ї особи (носить, косить); форма майбутнього часу (знатиму; робитиму), закінчення -мо в дієсловах (знаємо, ходимо).

Мовознавець М. Жовтобрюх доводить, що найбільш монолітними на той час були діалекти південно-східного наріччя, зокрема середньо-наддніпрянські та східно-полтавські. Вони і лягли в основу формування української національної мови.

Отже, на думку вчених-мовознавців, українська, як і інші слов'янські мови, виділилась із праслов'янської мови, розпад якої розпочався орієнтовно в VII столітті (3 підручника «Сучасна українська літературна мова»).

ЕТАПИ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Практикум

36. Прочитайте текст. Визначте його стиль і тип мовлення. Доведіть свою думку. З якою метою і де він може бути опублікованим?

Українська мова виникла не відразу. Вона, виділившись у прадавні часи з якогось індоєвропейського діалекту, формувалася упродовж тисячоліть. Багато елементів, що вирізняють нашу мову з-поміж інших (розрізнення г і ґ, чергування у і в, роди іменників, кличний відмінок, дієвідмінювання дієслів тощо), спостерігаються вже в архаїчній латині (V-I ст до н. е.), яка теж належить до індоєвропейських мов. Чимало прадавніх слів спільні для української і латинської мов. Діти латинян так само зверталися до батьків mamma, tata, як і сучасні українські, на хліб казали papa, забите місце називали vava, ховаючись, промовляли kuku.

Ще переконливіші аргументи про давність української мови дає сербська мова. Серби переселилися на Балкани з території сучасної України в VI-VII ст. н. е. І хоч за багато століть в українській та сербській мовах сталися чималі зміни, проте й тепер дуже відчутна їхня близькість. Зокрема, в сербській мові перед звуками е та и приголосні вимовляються так само твердо, як і в українській: весели, тихи. Багато спільного є у відмінюванні іменників, які в обох мовах однаково діляться на чотири відміни. З усіх слов’янських мов лише в українській і сербській та ще в словенській дієслова в першій особі множини мають закінчення -мо: оремо, cmojuMO. Майже однаково в обох мовах змінюються дієслова в наказовому способі: чекаj, чекаjмо, чекаjте. Чимало слів, які, здавалося б, є специфічно українськими, уживаються також у сербській мові в майже однаковому звучанні і з тим самим значенням: гаj, вабити, вир, калужа, крок, кут, кутьати, снага, треба тощо (І. Ющук).

• Випишіть із тексту ключові слова й обґрунтуйте їхню роль у розкритті змісту. Сформулюйте запитання для однокласників за змістом прочитаного.

37. Що вам відомо про письменника-полеміста Івана Вишенського? Прочитайте уривок з його твору «Писание к утекшим от православной веры епископам». Знайдіть риси народної розмовної мови, схожі із сучасною. Яка стилістична роль розмовної мови у творі?

«…не все бо пшеница и посьяню ся знаходить, але знайдешъ другу ниву, которая болшей кукулю, нижли пшениць народить. Тако ж и межи ноки: въ доспьянню на звытяжтво того чрева мало ихъ есть. Тому не дивуйся, або вьмъ подвигъ и борба есть жизнь тая, которое ты знаєш, бо еще еси на войну не выбрався, еще еси доматуръ, еще еси кровоедъ, мясоедъ, вълоедъ, скотоедъ, звьроедъ, свиноедъ, куроедъ, гускоедъ, птахоедъ, сытоедъ, стласткоедъ, маслоедъ, пирогоедъ; еще еси периноспалъ, мяккоспалъ, подушкоспалъ; еще еси тьлоугодникъ…»

38. Прочитайте текст. Чи згодні ви з висловленою думкою? Відповідь обґрунтуйте.

Мова та історична пам’ять — дві духовні підвалини національного буття. Вони або разом живуть, або разом умирають. Одна мова та спільна історична пам’ять є виразом, формою, свідченням національного самоусвідомлення — чуття і розуміння національної єдності, спільної долі, духовної спільності людей, що становлять один етнос. Це самоусвідомлення і є національна ідея. За своєю суттю національна ідея є інтернаціональною, адже кожен народ відчуває і усвідомлює себе самим собою. Це просто тверда національна свідомість, не більше.

(За В. Ковалем)

• Випишіть із тексту виділене речення. Поясніть, як ви розумієте його смисл. Виконайте синтаксичний розбір цього речення.

Ілюстрації до поеми Івана Франка «Іван Вишенський». Софія Караффа-Корбут

СПІЛКУВАННЯ

39. На основі інформації про походження української мови побудуйте діалог у формі запитань і відповідей «Українці — звідки ми і наша мова».

Домашнє завдання

40. Підготуйте лігвістичне повідомлення «Українська мова — одна з найдавніших індоєвропейських мов», використовуючи матеріали підручника та інтернетних джерел.

Перевірте себе

• Дайте відповіді на запитання.

— Назвіть етапи формування та розвитку української національної мови.

— Яку роль відіграє фольклор у дослідженні витоків мови?