Ділова українська мова - І.М. Плотницька 2008

Розділ 7. Писемне ділове мовлення


Ключові слова:

  • текст,
  • документ,
  • реквізит,
  • засоби стандартизації мови,
  • бланк,
  • сторінка.

Документ - основний вид писемної ділової мови

Документ (від лат. сіоситепйші - доказ) - це носій інформації.

Документ - це засіб фіксації певним чином на спеціальному матеріалі інформації про події, факти, явища об’єктивної дійсності та розумової діяльності людини.

Документи є засобом засвідчення, доведення певних фактів і мають велике правове значення.



достовірним

переконливим

належним чином відредагованим і оформленим

Документ має бути


містити конкретні й змістовні пропозиції та вказівки

правильно складеним як за формою, так і за змістом

Документування інформації здійснюється на основі відповідних законів і постанов органів державної влади, якими визначається організація діловодства і стандартизація документів.

Система документації - сукупність документів, взаємопов’язаних між собою, що взаємодіють і створюють цілісні утворення з певними специфічними рисами.



Системи

документації

банківська

дипломатична

зовнішньоекономічна

юридична






та ін.

Найчисленнішою є система управлінських (адміністративних, загальних) документів.

Управлінська документація служить засобом організації та регулювання процесів управління.

Документи, що функціонують у сфері управління, називаються організаційно-розпорядчими.

Групи організаційно-розпорядчих документів


Група

Назва документа

організаційні

статути, угоди

розпорядчі

накази, розпорядження, рішення

довідково-інформаційні

листи, факси, доповідні і службові записки, довідки

з кадрових питань

автобіографії, заяви, особові справи

особисті офіційні документи

пропозиції, заяви і скарги громадян




Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.