Довідник з української мови - Дудка О. О. 2010

СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ

Односкладні речення

Називні речення

Називними називаються такі односкладні речення, у яких головний член стверджує наявність предметів або явищ.

Головний член у таких реченнях виражений іменником у називному відмінку. Іноді при головному члені можуть уживатися означення й додатки, а також частки ось, он, що за, ось так та ін. Дорога. Ранок. Тиша (М. Рильський). Печалі бронзове лиття (Л. Костенко). Промерзлий шлях... Швидкі тачанки (Є. Плужник). Ось — день плодів (Є. Маланюк). Ось мій поріг (Б. Олійник).

Різновидом називних речень є так званий називний відмінок уявлення, або називний теми, який визначає тему на початку твору й викликає особливі почуття щодо якоїсь особи, предмета чи явища.

Василь Симоненко... Сонячне, палахкотливе ім’я цього поета, доки й світу, пломенітиме до нових поколінь пульсуючим, тривожно-радісним, бунтівливим сяйвом непотьмареної правди, непоганьбленої духовності (А. Ткаченко).

Зверніть увагу!

У називних реченнях головний член може поширюватися тільки означенням або додатком і ні в якому разі не обставиною. У наведених нижче прикладах виділені називні речення. Інші речення двоскладні з нульовими присудками. Хата ... Біля хати садочок (О. Ковінька).

Труди і дні. Віки й епохи.

Думки, спресовані в слова.

А понад всім — покриті мохом

Могильні плити і трава.

М. Луків