Українська мова. Довідник, тестові завдання. Повний повторювальний курс, підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання та державної підсумкової атестації

Будова слова. Словотвір

Найменша значуща частина слова називається морфемою. Морфем в українській мові чотири: корінь, префікс, суфікс, закінчення. Більшість повнозначних слів в українській мові складається з двох або більше значущих частин, наприклад:

- кореня й закінчення (хат-а, син-ій, садж-у);

- префікса й кореня (пере-хід, роз-клад);

- кореня й суфікса (сад-ок, клуб-ок, учи-тель);

- префікса, кореня, суфікса й закінчення (за-гад-к-а, з-буд-ов-ан-ий).

Кожна морфема має своє значення і виконує певну функцію. Цим вона відрізняється від звука.

Корінь - це спільна частина споріднених слів, яка виражає основне лексичне значення: хліб, хлібний, хлібороб, хлібниця. Звуковий склад кореня, як правило, однаковий, але іноді внаслідок чергування звуків він частково змінюється: воля, вільний; будити, буджу; вага, важити.

Префікс - частина слова, яка стоїть перед коренем і служить для утворення нових слів чи граматичних форм слова. Словотворчий префікс змінює лексичне значення слова: дід - прадід, шити - вишити, ходити - виходити.

Формотворчий префікс не змінює лексичне значення слова, а лише утворює нові форми його: кращий - найкращий (ступінь порівняння прикметників), робити - "Зробити (доконаний чи недоконаний вид).

Суфікс - це частина слова, яка стоїть після кореня й служить для утворення нових слів чи граматичних форм того самого слова: година - годинний; щедрий - щедрість; гора - гірський.

Формотворчі суфікси служать для утворення інших граматичних форм. Наприклад, ступенів порівняння прикметників чи прислівників: добрий - добріший, сміливий - сміливіший, дуже - дуже; утворення видових пар дієслів або форм минулого часу: ходити - ходила, ходив; стукати - стукати, гукати - гукати.

Отже, якщо префікс чи суфікс творить слово з новим лексичним значенням, то він називається словотворчим. Якщо префікс чи суфікс утворює тільки форму слова й не змінює лексичне значення, він називається формотворчим.

Закінчення (флексія) - це змінна частина слова, яка знаходиться переважно в кінці слова, вказуючи на відношення до інших слів у словосполученні й реченні. Закінчення змінює лише форму слова, не змінюючи його лексичного значення: весна - весни весні, весною, ходили, ходила, ходило.

Частина слова без закінчення називається основою. Основа може складатися з одного кореня (ліс, вод-а, вітер, гор-a). Така основа називається непохідною (збігається з коренем, не розчленовується). Основа, до складу якої, крім кореня, входять префікс або суфікс, називається похідною (вона розчленовується на частини: корінь, префікс, суфікс).

Словотвір (дериватологія) - це розділ мовознавства, який вивчає слова з погляду способів творення й структури.

Нове слово виникає на базі вже існуючого й сприймається як похідне (вторинне) щодо того, від якого воно утворене: день - денний, вітер — вітряк. Ознаками похідних (вторинних) слів є мотивованість їх значень, а також більш складна будова.

У словотворі основною одиницею виступає твірна основа.

Твірна основа - це та, від якої твориться похідне слово: рік - річний; річний - річниця.