Українська мова. Довідник, тестові завдання. Повний повторювальний курс, підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання та державної підсумкової атестації

Будова слова. Словотвір

Словотворчі засоби

До найпродуктивніших засобів вираження словотвірних значень належать афікси: суфікси, префікси та постфікси. До словотворчих засобів належать також чергування звуків (ломити - ламати), перенесення наголосу (замок - замок, атлас - атлас).

За словотвірною функцією суфікси поділяються на 2 групи:

1) суфікси, що є засобом творення слів з новим лексичним значенням (фронтовий - фронтовик, передовий - передовик);

2) суфікси, що вносять лише значеннєвий відтінок у значення слова: відтінок збільшеності (рука - ручище); відтінок одиничності (хата - хатина, дитя - дитина, дерево - деревина); відтінок ласкавого ставлення (матуся, Ганнуся) тощо.

Префікси приєднуються до готового граматично й лексично оформленого слова (ліс - праліс, класти - перекласти). Унаслідок приєднання префікса значення слова може істотно змінюватися: пливти - спливти, гнати - погнати, відігнати, розігнати, загнати, перегнати.

Основні способи словотворення в українській мові

1. Префіксальний спосіб творення (префіксація) - це творення похідних слів за допомогою приєднання префікса: казати - розказати, звичайний - надзвичайний, зелень - прозелень.

Деякі префікси мають варіантне вираження: з - зі - зо, роз - розі, від - віді: збити - зібгати - зомліти; розбити - розігріти; відбити - відійти.

2. Суфіксальний спосіб словотворення (суфіксація) - це творення похідних слів приєднанням до твірної основи суфікса: крига - крижаний, ясний - ясніти.

Суфіксація - найпоширеніший спосіб творення слів. При додаванні суфікса часто спостерігаються звукові зміни: чергування голосних або приголосних: село - сільський, рука - ручний.

3. Префіксально-суфіксальний спосіб творення полягає в тем тс похідні слова утворюються одночасним приєднанням до твірної основи префікса і суфікса: межа - безмежний, тиша - затишок.До цього способу творення зараховують слова, утворені від прийменниково-іменникових сполук: при дорозі - придорожній, за містом - заміський, при Дніпрі - Придніпров’я.

4. Безсуфіксальний спосіб творення полягає в утворенні нового слова від твірної основи без додавання префіксів і суфіксів: бігти - біг, виходити - вихід, юний - юнь, молодий - молодь, зелений - зелень.

5. Основоскладання - це поєднання кількох основ за допомогою інтерфікса (єднальних голосних О, Е) чи без них: білокора, триповерховий.

Складатися можуть основи слів, що входять до підрядного словосполучения (біла кора - білокора) чи сурядного словосполучення (і український, і англійський - українсько-англійський).

6. Словоскладання - це поєднання кількох слів у складному: кімната-лабораторія, салон-перукарня.

7. Абревіація - це утворення складноскороченого слова з окремих частин або букв повнозначних слів:

- усічення кількох основ (обласний виконавчий комітет - облвиконком, Кабінет міністрів - Кабмін);

- усічення одного чи більше слів і додавання повного слова (дитячі ясла - дит’ясла, сільська рада - сільрада);

- складання початкових звуків або букв: (Українська народна республіка - УНР);

Способом абревіації творяться тільки іменники.

8. Морфолого-синтаксичний спосіб словотвору - це перехід слів з однієї частини мови в іншу:

- прикметників у іменники;

- дієприкметників у прикметники;

- іменників у займенники;

- повнозначних частин мови у службові.

Наприклад: Зійшов молодий (який? прикметник) місяць. До хати увійшов молодий (хто? іменник).

9. Лексико-синтаксичний спосіб словотвору - це поступове злиття синтаксичного словосполучення в одне слово: одинадцять, горілиць, чимдуж, мабуть, сьогодні.

10. Лексико-семантичний спосіб словотвору - це поступове переосмислення слова і набуття ним нового значення: супутник (людина) - супутник (літальний апарат).