Українська мова. Довідник, тестові завдання. Повний повторювальний курс, підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання та державної підсумкової атестації

Синтаксис

Складнопідрядне речення

Складнопідрядним називається таке складне речення, у якому частини синтаксично нерівноправні і поєднуються між собою за допомогою підрядних сполучників або сполучних слів.

Підрядні сполучники: що, щоб, бо, як, ніби, мов, ніж, хоч, якщо, якби, тому що, через те що, дарма що, незважаючи на те що: Не хочу я, щоб знов пекла мене війна в журбі.

Сполучними словами виступають відносні займенники (хто, що, який, чий, котрий, скільки) або прислівники (де, коли, куди, доки, відколи, звідки): Люблю, коли в вікно розкрите шумлять безжурно дерева.

У головній частині часто вживаються вказівні слова: той, такий, туди, звідти, так, там, тоді. До нього відноситься підрядна частина й розкриває його зміст: Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе.

Підрядна частина може стояти до, після і всередині головної частини: Коли пролунав дзвоник, усі розійшлися по аудиторіях. Усі розійшлися по аудиторіях, коли пролунав дзвоник. Усі, коли пролунав дзвоник, розійшлися по аудиторіях.

Але не всі підрядні речення можуть бути такими рухливими. Ті, які відносяться до одного слова в головній частині (означальні, з’ясувальні, обставинні способу дії), займають фіксоване положення по відношенню до головної частини: Здалося, що Черниш уже бачив майора колись давно, і відчував тепер себе з ним невимушено й вільно.

За значенням й будовою складнопідрядні речення поділяються на три основні види:

1) з підрядним означальним;

2) з підрядним з’ясувальним;

3) з підрядним обставинним.

Підрядне означальне, з'ясувальне та обставинне способу дії пояснюють одне слово в головній частині. Усі інші підрядні обставинні залежать від головної частини в цілому.

Підрядні означальні речення

Ці речення виконують функцію означення до якогось члена речення, відповідають на питання який? (у різних відмінках і родах) і приєднуються до головного речення за допомогою сполучних слів який, що, де, куди, звідки, коли та сполучників що, щоб, наче, ніби, як: Та не злічить віків, що встигли вже пройти.

Для виділення пояснюваного іменника й залежного від нього підрядного речення в головній частині використовують указівні слова: такий, той, кожний, весь тощо: Море зелене-зелене, таке, яким ще я не бачив його ніколи.

Різновидом підрядного означального речення є займенниково-означальне, яке пояснює член в головному реченні, що виражений займенником, і відповідає на питання: хто саме? що саме? Що посієш, те й пожнеш.

Підрядне означальне речення може стояти тільки після означуваного слова, а займенниково-означальне може стояти й перед означуваним словом.

Підрядні з’ясувальні речення

Ці речення відповідають на питання всіх відмінків і відносяться до дієслів у головній частині, які означають мовлення, мислення, почуття (говорити, слухати, бажати, розпитувати, чекати, відомо, потрібно, видно, радий, певен тощо). Підрядна частина поєднується з головною за допомогою сполучників що, як, ніби, мов та сполучних слів хто, який, чий, котрий, де, куди, коли: 3 дороги видно було, як вився у низині кривульками глибокий та каламутний Прут.

Підрядні обставинні речення

Підрядні обставинні відповідають на питання обставин і поділяються на підрядні способу дії, ступеня, порівняльні, місця, часу, умови, причини, мети, допустові та наслідкові.

1) Підрядні способу дії і ступеня вказують на спосіб дії або ступінь вияву ознаки, названої в головному реченні. Відносяться до одного члена в головному реченні. Відповідають на питання як? яким способом? і приєднуються сполучниками як, що, ніби, щоб: Вже так натомився за краєм своїм тужити, що вірші, здавалось, ридають уже під пером.

2) Підрядні порівняльні відносяться до всього головного речення в цілому і пояснюють його зміст. Відповідають на питання як? як саме? подібно до чого? і з’єднуються з головним сполучниками як, мов, наче, неначе, мовби, немовби. Часто буває неповним (з пропущеним головним членом речення - присудком): Дитя заснуло на руці, як слово на долоні мови.

3) Підрядні місця вказують на місце або напрям дії, про яку йдеться в головному реченні, залежать від усього головного. Відповідають на питання де? куди? звідки? і приєднуються до головної частини сполучними словами де, куди, звідки: А там, де сонце торкнулось вершечків дерев, листя спалахнуло золото-зеленим вогнем і стало прозорим, як скло.

4) Підрядні часу вказують на час дії, про яку йдеться в головній частині, пояснюють головне в цілому. Відповідають на питання коли? відколи? доки? з якого часу? до якого часу? і приєднуються до головного словами коли, поки, доки, ледве, скоро, як, як тільки: Коли ми минаємо липовий шлях і опиняємось у долинці, нас оточує воркування струмків.

5) Підрядні причини вказують на причину, яка зумовлює дію головною речення. Залежить від головної частини в цілому. Відповідає на питання чому? через що? з якої причини? і приєднується до головної сполучниками бо, тому що, через те що, від того що, завдяки, тому що, у зв’язку з тим що, оскільки: Виходить, уже не мертвий ліс, бо лебеді принесли на своїх крилах весну і життя!

6) Підрядні мети вказують на мету того, про що йдеться в головній частині. Залежать від усієї головної. Відповідають на питання для чого? з якою метою? навіщо? і приєднуються до головної частини сполучниками щоб, для того щоб, з тим щоб, аби: Тут треба добре оглядатися, щоб не оступитись і не зірватися сторч головою вниз.

7) Підрядні умови вказують на умову, за якої відбувається чи може відбутися те, про що йдеться в головній частині. Залежить від усієї головної частини. Відповідає на питання за якої умови? і приєднується до головної сполучниками якби, якщо, коли б, коли, як: Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя.

8) Підрядні допустові вказують на те, що могло б перешкодити дії головної частини. Залежать від усієї головної. Відповідають на питання незважаючи на що? і приєднуються до головної за допомогою сполучників хоч, хоча, дарма що, як не, незважаючи на: Хоч не рідний син Ярема, а щира дитина.

9) Підрядні наслідкові вказують на наслідок того, про що йдеться в головній частині. Пояснюють головну частину в цілому. Ці речення не відповідають ні на яке питання. Приєднуються сполучником так що (кома ставиться перед ним, не плутати зі сполучником і вказівним словом так, що): Крислата яблуня розпустила гілля до самої землі, так що кругом було багато тіні. Крислата яблуня розпустила гілля до самої землі так, (як?) що кругом було багато тіні.

Розділові знаки в складнопідрядному реченні

1) Підрядні частини речення завжди відокремлюються від головних комами: За високою стрункою дзвіницею, що так і поривається вгору, десь у білому підхмар’ї зникають лебеді.

2) Якщо підрядна частина стоїть після головної й з’єднується з нею складеним сполучником підрядності тому що, через те що, завдяки тому що, незважаючи на те що, внаслідок того що, в міру того що, з тих пір як, подібно до того що, так що кома ставиться тільки один раз: або перед сполучником, або в середині нього: Людина ладна віддати своє життя, незважаючи на те що воно - найдорожче, що є в неї.

3) Якщо підрядна частина стоїть перед головною й починається складеним сполучником, то він комою не розділяється: Перед тим як починати роботу, треба її гарно спланувати.

4) У зворотах не хто інший як; не що інше як частина з ЯК відділяється комою: Це було не що інше, як словник.

5) Кома не ставиться між однорідними підрядними частинами, які з’єднані єднальним чи розділовим сполучником і мають спільну головну частину: Коли сонечко сідало і спека спадала, сад одразу оживав і починав дихати на повні груди.

6) Тире, кома й тире ставляться для інтонаційного виділення підрядної частини. Який зріст - така й сила, які літа - такий і розум. Хто спить, хто не спить, - покорись темній силі.

Складнопідрядні речення з кількома підрядними

Складнопідрядні з кількома підрядними - це такі речення, до складу яких входять дві або більше підрядних частин.

Складнопідрядні речення з кількома підрядними поділяються на:

1) складнопідрядні речення з однорідною супідрядністю; .

2) складнопідрядні речення з неоднорідною супідрядністю;

3) складнопідрядні речення з послідовною підрядністю;

4) складнопідрядні речення змішаного типу.

Однорідною називається така підрядність, при якій однакові за значенням підрядні частини відносяться до одного й того ж члена головної частини чи до всієї головної частини. Вони відповідають на одне й те ж саме питання: Розкажи, (про що?) як за горою сонечко сідає, (про що?) як у Дніпра веселочка воду позичає.

Послідовною називається така підрядність, при якій перша підрядна частина залежить від головної, друга - від першої підрядної частини, третя - від другої і т.д.: Залишу я синові у спадок батьківське терпіння і хоробрість, (навіщо?) щоб збагнув із вдячністю нащадок, (що?) як життя плекалося і добрість.

Неоднорідною називається така супідрядність, при якій:

1) кілька різних за значенням підрядних частин відносяться до головної частини:

Сизий бузок, котрим обсаджені були стежки, переліз на їх гладеньке місце й вільно ріс там, де ходили людські ноги.

2) одна з частин пояснює один з членів головної частини, а друга - головну в цілому: Якби не жовте листя в садках, то можна було б подумати, щонадворі не бабине, а справжнє літо.

Названі види підрядності можуть поєднуватися в складнопідрядному реченні й утворювати конструкції:

1) з послідовною й однорідною підрядністю;

2) з однорідною й неоднорідною підрядністю;

3) з неоднорідною й послідовною підрядністю.

Схема аналізу складнопідрядного речення

1. Тип речення (складне, сполучникове, складнопідрядне).

2. Відношення між головною і підрядною частинами (вид підрядного речення), визначити, до якого члена в головній частині чи до всієї головної частини в цілому відноситься підрядна.

3. Яким сполучником чи сполучним словом підрядна частина приєднується до головної.

4. Якщо речення з кількома підрядними, то вказати характер підрядності (послідовна, однорідна, неоднорідна чи комбінація цих видів).

5. Кожна частина розглядається як просте речення.

6. Схема речення.