Українська мова. Довідник, тестові завдання. Повний повторювальний курс, підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання та державної підсумкової атестації

Синтаксис

Безсполучникове складне речення

Безсполучниковим називається складне речення, частини якого з’єднуються в одне граматичне та смислове ціле за допомогою інтонації: Прокотився грім з розгоном, грають блискавок шаблі, пахне морем і озоном від притихлої землі.

Основною ознакою безсполучникових речень є відсутність сполучників і сполучних слів. Безсполучникові речення в смисловому плані становлять собою єдність, засобом зв’язку між частинами є інтонація. Відсутність сполучників робить речення більш емоційним, якої виразнішим, тому такі речення широко використовуються в художній літературі.

За характером смислових зв’язків, що виникають між частинами, безсполучникові речення поділяються на дві основні групи:

1) з однорідними частинами, які не підпорядковуються одна одній (принцип складносурядного речення): Місяць на небі, зіроньки сяють, тихо по морю човен пливе. (Місяць на небі, і зіроньки сяють, і тихо по морю човен пливе.)

Такі речення вимовляються з інтонацією переліку й зіставлення. Кількість простих речень у них необмежена.

Між частинами таких речень встановлюються такі смислові відношення:

- одночасність дій, явищ;

- часова послідовність дій, явищ;

- зіставлення чи протиставлення.

2) з неоднорідними частинами, одна з яких пояснює іншу (принцип складнопідрядного речення): Защебетав соловейко - пішла луна гаєм. (Коли защебетав соловейко, то пішла луна гаєм).

Простих частин у таких безсполучникових реченнях може бути тільки дві.

Розділові знаки в безсполучниковому реченні

Між простими реченнями в безсполучниковому ставляться кома, крапка з комою, двокрапка, тире.

1. Кома ставиться, коли частини безсполучникового речення виражають одночасність або послідовність дій чи явищ: Сонце сідає, гори чорніють, пташечка тихне, поле німіє.

2. Крапка з комою ставиться, коли частини мають свої розділові знаки або не тісно пов’язані між собою: Уже й череда пройшла; тільки над лісом ще жевріла кривава смужка вечірньої зорі.

3. Тире ставиться:

- при зіставленні чи протиставленні першої й другої частин безсполучникового речення: Поглянув я на ягнята — не мої ягнята. (Поглянув я на ягнята, а то не мої ягнята)

- якщо перша частина містить умову дії другої частини: Буде дощ — буде урожай. (Якщо буде дощ, то буде урожай)

- якщо в першій частині вказується на час дії, про яку говориться в другій частині: Треті півні проспівають - я вернусь до хати. (Коли треті півні проспівають, то я вернусь до хати)

- якщо друга частина виражає наслідок дії першої: Защебетав соловейко - пішла луна гаєм. (Як защебетав соловейко, то пішла луна гаєм.)

- якщо в другій частині міститься порівняння з тим, про що йдеться в першій: Говорить - шовком вишиває. (Говорить, як шовком вишиває.)

4. Двокрапка ставиться між частинами безсполучникового речення:

- якщо друга частина розкриває чи доповнює зміст першої частини: Ранок такий то тихий та ясний придався: ні вітерець не війне, ні хмарка не збіжиться. (Ранок такий-то тихий та ясний придався, що ні вітерець не війне, ні хмарка не збіжиться.)

- якщо перша частина містить наслідок, а друга - причину дії: Уже пахло морем: ось-ось воно мало з’явитися з-за обрію. (Уже пахло морем, бо воно ось-ось мало з’явитися з-за обрію.)

Розділові знаки в безсполучниковому реченні

Схема аналізу безсполучникового речення

1. Тип речення (складне, безсполучникове).

2. Кількість простих частин і відношення між ними (однорідні чи неоднорідні і на що вказує друге речення при неоднорідних відносинах).

3. Кожна частина розглядається як просте речення.

4. Схема речення.