Політологічна енциклопедія Книга IV - Карасевич А.О, Шачковська Л.С. 2016

Макінтайр Аласдер Чалмерс

Американський політичний філософ ірланського походження. Аласдер Чалмерз Макінтайр народився у Глазго, Шотландія, в родині Джона і Емілі (Чалмерз) Макінтайр. Отримав освіту в університеті Queen Mary (Лондон), отримав ступінь доктора мистецтв в університеті Manchester і the University of Oxford. З 1951 - 1969 рр. викладав в Оксфорді. У 1970 р. переїхав із Сполученого королівства на викладацьку роботу в США.

Професор коледжу Уелслі (1980 р.), професор Університету Вандербільта (1982 р.), професор філософії Університету Вандербільта (1985 р.), професор історії в університеті Брендіс (з 1969 - 1970 рр.), професор філософії в Університеті Нотр Дам (1985 р., Індіана, США), декан Коледжу мистецтв і професор філософії у Бостонському університеті (1972 р.), професор філософії Університету Дюка (1995 - 1997 рр.).

Крім того, був запрошеним професором Прінстонському університеті, колишній президент Американської філософської асоціації.

А. Ч. Макінтайр позаштатний науковий співробітник Уїтнінського гуманітарного центру, що в Єльському університеті (1988 р.). Його наукові інтереси охоплюють передусім етику, зокрема, моральну філософію Арістотеля і Томи Аквінського, а також природу практичної раціональності в аспекті відродження інтересу до теорії чесноти.

Основні твори:

«Несвідоме: концептуальний аналіз» (1958 р.); «Нові нариси з філософської теології» (1955 р.); «Труднощі Християнських переконань» (1959 р.); «Релігійні символи атеїзму» (1969 р.); «Секуляризація і моральні зміни» (1967 р.); Макінтайр А. займається розробкою проблеми моралі в сучасному суспільстві. Його концепція заснована на уявленні про те, що сучасне суспільство культурно різноманітне, відповідно до цього, в сучасних західних країнах однією з найважливіших проблем (і завдань для вирішення політиків цих країн) стає проблема організації спільного співіснування різних моральних установок, які часом суперечать одна одній. Рішенням цієї проблеми займаються видатні дослідники соціальних взаємин, політики, філософи і т.п. (Ч. Тейлор, С. Бенхабіб, Н. Глейзер, Р. Дворкін, Р. Рорті, М. Уолцер та ін), в рамках досліджень культурних відмінностей, мультикультуралізму, дискримінації, терпимості та ін. Виділяють кілька теоретичних напрямків, що займаються розробкою і рішенням проблем моралі, зокрема: комунітаризм і атомізм.

У диспутах про мораль превалюють уявлення про розвиток поняття моралі, етичних уявлень, в цілому, від простого до складного. Однак характерне для сучасних досліджень зіставлення тих або інших концепцій моралі в ракурсі руху подань від первісних до сучасних як від «неправильних» до «правильним», не дає можливості вирішення проблем зіткнення різних моральних установок в рамках кордонів сучасних держав і суспільств.

У дійсності ж, сучасне різноманіття моральних установок приводить до безладдя в «мові моралі». Щоб навести порядок необхідно звернутися до історії, так як кожна епоха, кожний період в розвитку філософії має власне розуміння і власне ставлення до істини, а відповідно, і до моралі: наше уявлення про мораль буде відмінним від моральних уявлень, наприклад, у Стародавньої Греції.

Сучасна етика характеризується наявністю моральних проблем, які не завжди є можливість розв'язати однозначно. Це пов'язано, насамперед, з системою мислення або дослідження, основи якої були закладені в епоху Нового часу, з верховенством принципу раціональності. Раціональне дослідження або раціональне сприйняття фактів моралі неможливо тому, що «моральні судження, будучи виразом установки або почуття, не можуть бути ні істинними, ні хибними». Іншими словами, «чистий розум» Канта не може бути універсальним в дискурсі моралі. Моральні, етичні проблеми можуть бути вирішені в більш широких межах культурних або релігійних традицій, що містять основні принципи, що стосуються сенсу і мети індивідуального та соціального життя людини. Більше того, сам розум перебуває в залежності від цих традицій і принципів.

У результаті, одним з основних моментів філософії Макінтайра є визнання краху раціонального принципу як поля ведення моральних спорів, що призвело до відмови від раціональності Просвітництва Ж.-П. Cартра, Ніцше і Ч. Стівенсона.

Тому, проект Просвітництва, що стосується раціонального осмислення дійсності — помилковий. Щоб запропонувати своє бачення проблеми, Макінтайр починає освоювати різні форми раціональної аргументації, які не претендують на універсальність, кажучи, що повна відмова від раціональності (як у Ніцше, Ч. Стівенсона або Ж.-П. Сртра), у свою чергу, також хибна.

Як аргумент, Макінтайр представляє історичні розповіді розвитку етики, щоб наочно показати, що сучасні поняття і моральні аргументи це різні речі, тому що виходять вони з несумірних конкуруючих аргументів. «Конкуруючі посилки такі, що ми не володіємо можливостями раціональним способом порівняти одне твердження з іншим в сенсі їх пізнавальних можливостей», — стверджує Макінтайр.

Особливо цікавими є роздуми Аласдера Макінтайра про проблеми справедливості як чесноти. Він впевнений, що в цьому плані сталися де-які зміни, і зміни ці стосуються того, що змінилася сама суть концепції. «Сьогодні традиційні чесноти не збігаються з фундаментальними рисами сучасного економічного ладу., надто з притаманним йому індивідуалізмом, пожадливістю та піднесенням ринкових цінностей на рівень соціальних пріоритетів.

Тепер стає очевидним і те, що що ця аргументація зумовлює відкидання сучасного політичного устрою. Це аж ніяк не означає, ніби ніби перед нами стоїть дуже мало нагальних завдань, які можна виконати лише завдяки уряду або з його допомогою: адже, наскільки це можливо в сучасній державі, слід утверджувати верховенство права, боротися з несправедливістю і невиправданими стражданнями; виявляти щедрість, обстоювати свободу , — і все це інколи можна здійснити лише з допомогою урядових інституцій.

Хоча кожну конкретну проблему, кожну конкретну відповідальність слід оцінювати на основі їхніх власних критеріїв».

Джерела:

Карасевич А. О. Історія політичної думки. Навчальний посібник. — Умань. — 2013. — 726 с.; Карасевич А. О. Історія політичної думки. Навчальний посібник. — Умань. — 2014. — 860 с.; Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. — К., 2000