Політологічна енциклопедія Книга VI - Карасевич А.О, Шачковська Л.С. 2016


Сакралізація

САКРАЛІЗАЦІЯ (від лат. sacer — священний) — наділення людей, інших істот, предметів матеріального світу, явищ природи та суспільного життя надприродними, священними (іноді навіть містичними) ознаками і властивостями. Сакралізація політична означає релігійне тлумачення явищ політичного життя та причинно- наслідкових зв'язків між ними, діяльності політичних лідерів, структур та інститутів.

Сакралізація політична бере початок від стародавніх міфологічних уявлень про богів, яким належить найвища влада над людьми, зокрема про тих із них, що уособлювали засади справедливості та добра (Маат у давньоєгипетській, Шамаш — у давньошумерській міфології, Ормузд — у системі зороастризму та ін.). Подальшим розвитком сакралізації політичної було проголошення божественного походження монархів (богиня Сонця Аматерасу — засновниця династії японських імператорів, Єгипетський фараон — син бога Ра і т. ін.) та їхньої влади, а згодом — і будь-якої влади взагалі, що є одним з постулатів практично всіх віросповідних систем.

Сакралізація політична надавала релігійну санкцію діям і рішенням влади, сприяла формуванню уявлення про її священний і недоторканний характер, зміцнювала її вплив та авторитет. З іншого боку, сакралізація слугувала звеличенню церкви та її ієрархів, обгрунтуванню їх претензій на землі, майно, податки (церковна «десятина» та ін.), вплив. Зокрема, традиція коронації монархів церквою тлумачилася на користь тези про зверхність церковної влади над світською.

У міру розвитку світської суспільно-політичної думки, утвердження наукового розуміння джерел і механізмів функціонування влади поступово скорочувався реальний вплив релігійних чинників на політичну сферу життєдіяльності людей, відбувалася її десакралізація, секуляризація.

У переважній більшості країн, в т. ч. і в Україні, церква офіційно відокремлена від держави. Сакралізація відбивалася також у численних обрядах та звичаях, частина яких зберігається досі (наприклад, присяга вищих посадових осіб на Біблії, спільна молитва перед початком роботи парламентів або деяких міжнародних форумів тощо.

ДЖЕРЕЛА:

Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х.: Право, 2015.; Юридична енциклопедія: В 6 томах. / Редколегія: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та інші. — К. : «Українська енциклопедія», 1998.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 06/02/2024

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.